У 2010 році, коли було оголошено про нові випадки пташиного грипу, Центр з контролю інфекційних захворювань в США (CDC) рекомендував сезонну щеплення від даного виду інфекції під час сезонного зростання захворювання. В першу чергу рекомендувалося прищепитися груп ризику, до яких увійшли люди з бронхіальною астмою, літні та вагітні жінки.

Якщо на рахунок перших 2 випадків, ситуація була досить прояснена і виглядала безпечною, то щеплення вагітним виглядала дещо загрозливо. Тим не менш, дами проявили епідеміологічну пильність і 55% погодилися щепитися. Щепляться в 2010 році в кілька разів більше, ніж число рутинно щеплених вагітних (15% щороку, поза «особливих ситуацій» по хворобах).

Не дивно, що в принципі, очікувалися негативні результати цього заходу. Багато щеплення прямо заборонені в період виношування малюка в зв’язку з можливими порушеннями розвитку плода. Однак, результати виявилися несподівано позитивними для результатів вагітності.

Крім того що 60% новонароджених зберігали антитіла до H1N1 вірусу протягом 4-х місяців і були захищені від інфікування, були й додаткові плюси.

При обстеженні 55 570 жінок і фіналів їх вагітності виявилося, що:

- На 34% знизилася кількість передчасних пологів.

- На 32% знизилася кількість народження дітей раніше 32 тижнів гестації.

- На 19% знизилася кількість народжених з гіпотрофією (низька маса тіла при народженні).

Поки вчені не можуть назвати причини такого явища і планують нові дослідження. У тому числі представляються важливими спостереження за подальшу долю дітей, народжених від щеплених матерів. Як відомо, цитокіни (речовини виділяються при імунних реакціях) в даний час «підозрюються» в тому, що можуть бути причиною розвитку психічних розладів у дитини в майбутньому.

Список літератури та обговорення

* Строго * Єва. Єва, де ти? * Удавано ласкаво * Єва … Евочка … Де ти? … Ну виходь … * Пересмикує затвор * Єва! ЧОМУ ТИ НЕ ХОЧЕШ Вейр?! Не в цьому сенсі … А в сенсі чому ти не хочеш що б він приїхав до Москви?!
Так * оглядає всіх важким свинцевим поглядом * Хто ще не хоче що б Вейр приїхав на Капу?! Два кроки вперед! А головне: Чому?! Лена, опусти руку і встань на місце і припини посміхатися!

А взагалі або Вейр сам вирішив що погарячкував із поверненням і тепер готує нас до того що в жовтні напише в твіттері що йому не вистачило грошей на квиток до Москви, або … Джонні, дорогий, можеш пожити у мене! У моїй чудесній однушке на проспекті Більшовиків. Повір це просто рай! Наші собачки обов’язково подружаться. У тебе хлопчик, а у мене дівчинка, у них можуть піти дітки і ми будемо продавати їх у метро! І ще, я домовлюся щодо льоду в Ювілейному, ти будеш тренуватися на одному льоду з Євгеном Вікторовичем! Він буде радий!

[Євген Вікторович чекає.]

На їжу у нас буде йти зовсім небагато, у мене поруч з будинком чудовий магазин “Пятерочка”. Ти знаєш, там неймовірно низькі ціни на тигрові креветки і пиво Балтика-5. А прямо навпроти магазину, розташувався наметове містечко білорусів “Раша фешн уїк” де всього за пару тисяч можна одягнутися не гірше ніж на Медісон-авеню! Буквально вчора я бачила там сумочку Біркін зі стразами і хутряною опушкою всього за 500 рублів!
Так! Найголовніше! У мене є Чебурашка! І чоловік-зірка! Так що своїх можеш не брати!

Джонні, подумай над моєю пропозицією, по-моєму це ідеальний варіант!

Твій майбутній, гаряче любить тебе спонсор Еліс.

Останні новини:

Джонні Вейр-Воронов @ JohnnyGWeirRus

RT @ JohnnyGWeir Ще один жаркий день; мені потрібен айсберг, на якому можна постояти! Чарівність фігурного катання почнеться через 3, 2, 1 …

Джонні йди в дупу! Айсберг ми не зможемо тобі організувати ні за які гроші!

На сайті www.kniga.ru відкрився новий інтернет-магазин книг.

Одна з останніх цікавих книг, мною прочитаних – Психлікарня в руках пацієнтів Алана Купера.

Книжка в Росії випущена вже давно, а на батьківщині ще раніше, але тема, описана в ній, до цих має місце бути.
—
Як протистояти натиску комп’ютерних технологій, проникаючих в наше життя з жахливою швидкістю? Наші телефони, фотокамери, автомобілі – все, що нас оточує, автоматизуються, програмуються, створюються людьми, які, прагнучи отримати вигоду від застосування мікросхем, ухилилися від свого прямого обов’язку – робити ці продукти простими в застосуванні.

І це не перебільшення, це реальність. Наше життя все більше концентрується навколо мінливостей, дивацтв, рішень і катастроф індустрії високих технологій. Розробники програм, пристроїв і технологій думають не так, як ми. Наділені повноваженнями виконавчі особи ні на що не впливають в світі високих технологій – тут усім заправляють інженери. Ми дозволили пацієнтам заволодіти психлікарнею. Алан Купер пропонує вирішення проблеми: програмуванню має передувати проектування.
—
Книга обов’язкова до прочитання кожним програмістом. Інакше ці громадяни так і будуть продовжувати впарювати нам програми з тупими інтерфейсами, довідки, які неможливо читати, дебільні інструкції для таких же дебілів програмістів.

Візьміть будь банкоман. Та від того ж Камабанка і спробуйте заплатити за стільниковий телефон. Скільки разів треба натиснути різних кнопок? Раз 8, не менше, тільки для того, щоб вибрати меню Оплата Ютел. А ще не можна набирати 7 або 8 попереду, бо дебіли програмісти Камабанка не здогадалися, що цю цифру можна ігнорувати. Прати цифри теж не можна, можна тільки вибрати оплату знову з головного меню.

Гаразд, після 30 натискань кнопок нарешті оплатили за стільниковий. Тепер хочемо заплатити ще на один номер. Нормальна людина поставив би кнопку «Оплатити інший номер», але програмісти Камабанка не ликом шиті! На тобі – знову натискай 8 кнопок, щоб оплатити новий номер. Помилишся – на тобі, знову в головне меню, придурок!

Як думаєте, чому так популярні термінали оплати стільникових? Та тому що створюють їх не дебіли, яким срать на користувачів. Ці люди заробляють небагато на кожному платежі, їм треба брати кількістю. Ось саме тому термінали оплати стільникових дуже зручні, зрозумілі, і що важливо, красиві. Любо дорого заплатити гроші, хоча й відсоток беруть за неї.

Камабанк – відстій!

Всі інші банки – відстій!

Це я ще про інші функції банкоматів не расскзал.

Користуються люди ними тільки тому, що доводиться користуватися. Одним рухом руки і парою рядком коду можна було б зробити банкомати зручними і зрозумілими. Але дебілам цього не треба. Та вони й книжку «Психлікарня в руках пацієнтів» не читали і про юзабіліті нічого не знають.

Так і будемо жити в світі, де всім правлять дебіли. Алан Купер – геній.

Поки Явлінський взявся за живою жрунал сильніше всіх. Постійно його статті в promo, тобто в ТОПі за гроші (і не малі).

Багато хто вважає, що якщо в думі мало партій, то це як то ущемляє права решти, які не пройшли партій. І потрібно, щоб у Думі було хоча б партій п’ять. Який то резон у цьому є звичайно, але в Америці всього дві партії керують країною і від чого то ніхто себе обмеженим не відчуває.

, Який сам нічого е зробив за свою політичну кар’єру, а лише ниє і критикує, критикує і ниє. Хоча можливо як приклад молодим політикам у вигляді “Яким політиком не потрібно бути”, Явлінський і згодиться.

Але навіть Явлінський зрозумів, що Інтернет вже обігнав друковані видання за популярністю в Росії. А як пишуть Новини інтернету, то й фінансові вливання в інтернет видання перевищили аналогічні вливання в традиційні друковані ЗМІ. Все більше людей читають новини саме в інтернеті. І може бути це останній шанс Явлінського, щоб про нього взагалі хто то згадав?

Танення снігу виявило фантастичні агрікультурний перспективи. Незважаючи на всі зусилля таджиків, на газоні під вікном СТІЛЬКИ недопалків, що за сприятливих погодних умов десь у липні слід очікувати несосвітенного врожаю! Спочатку зійдуть крихітні паростки, потім намітяться стебла, на них спершу боязкі зав’язі, день від дня відроджуються все більш і більш чіткі форми … І ось уже, дивись, до середини червня перші зелені поки ще стручочки, в яких «око прістрелямші» буде пізнавати « Winston »…« Яву »…« Marlboro »etc. Звичайно, нетерпляча дітвора буде їх зривати незрілими, і мноооого безплідних годин пройде в марних спробах розкурити вологі ще, недостиглі сигарети … Але хочеться вірити в те, що общинний розум знайде кошти на найм сторожів (хоча б із тих же таджиків), яким вдасться- таки зберегти левову частку врожаю. І тоді в липні розпочнеться жнива … сортування вручну … і тоді копи, а потім і стоги нових сигарет виростуть під вікнами … І нехай громада розпорядиться ними справедливо, і нехай не забуде залишити частину на посів, щоб наступної весни, з таненням снігу, очей знову порадувала б чудова картина чернопочвенного газону, суцільно усіяного маленькими білими саджанцями, сулящими багатий урожай «сам-десять».

Під ім’ям “гірчиця” в наші кухні входять декілька різних рослин сімейства хрестоцвітих, що розрізняються між собою по ботанічному роду і різновидам насіння, яке може бути чорним, білим, коричневим, червоним або жовтим. Перш за все це чорна гірчиця (Brassica nigra), біла гірчиця (Brassica alba) і особливо поширена в нашій країні сарептська гірчиця (Brassica juncea).
Справжньою гірчицею (французькою гірчицею) вважається чорна (Brassica nigra), імовірною батьківщиною якої є Середземномор’ї.
Однак, у нашій країні її практично не розводять, найчастіше застосовуючи в цій якості сарептська гірчицю.

Розрізняються вирощувані види гірчиці і по величині насіння, яке може бути достатньо великим або зовсім дрібним, при цьому сорту з дрібним насінням зазвичай цінуються більше.

Любима гірчиця завдяки особливому гострого на смак гірчичного ефірному маслу, що виникає в процесі кулінарної обробки гірчичного насіння. Тому в кулінарному побуті охочіше шанують гірчицю не вигляді зерен або меленої порошку, а вже у вигляді сметаноподібної, гострої приправи, або самостійно применяющейся до м’яса, ковбас, холодцю і пр., або служить одним з компонентів більш складного соусу, наприклад, того ж майонезу.
Завдяки своєму пікантному смаку гірчиця сприяє виділенню травного соку і поліпшує травлення. Разом з тим завдяки вмісту в ній жірорасщепляющіх речовинах, гірчиця сприяє схудненню. На Сході гірчичні зерна вважаються афродизіаками, а добувається з них рослинна олія дуже цінується і багато в чому визначає смаки відповідних національних страв.
Поширеність приправ з гірчиці в нашій країні така велика, що ще кілька років тому баночка з гірчицею, поряд з сільнички і перечниці, була неодмінним атрибутом будь-якого закладу громадського харчування, а по всьому ареалам поширення з безлічі її сортів роблять істотно різні приправи, починаючи від всього тільки трішки пікантних і закінчуючи пекучо-гострими і карколомними.
Немелені зерна гірчиці застосовуються в соліннях і маринадах, а всього кілька таких зерен доданих до капусти в будь-якому її вигляді суттєво збагатять смак готового блюда.

У 1946 році демобілізувався батько, і незабаром наша сім’я отримала дві кімнати в будинку на Ленінa 41. Цей будинок і зараз стоїть навпроти третій лікарні, майже на розі з Ульяновської. Тоді це був неоштукатурені цегляний будинок вдвічі коротше, ніж тепер. Власне, існувала тільки та половина будинку, яка правіше в’їзної арки (якщо дивитися з боку фасаду). На місці ж теперішньої його другої половини були руїни, обгороджені з боку вулиці дерев’яним парканом, а з боку двору – колючим дротом. На місці арки був в’їзд у двір. У дворі праворуч перпендикулярно до будинку був прибудований одноповерховий цегляний флігель, а зліва знову ж перпендикулярно в два ряди стояли довгі бараки. Наш будинок був єдиним цегляним будинком у великому масиві дерев’яної забудови. Одноповерхові будинки стояли на іншому боці вулиці Леніна поряд з лікарнею і нижче до Гарбарной (Ульяновської), по обидва боки Гарбарной і на човнових. Деякі будинки стояли близько до ріки, навесні їх часто затопляло.

Інфраструктура. До війни в будинку розташовувався Белкондітертрест, тому його по старій пам’яті називали Трестівський. Система коридорна. Вода і каналізація була тільки в двох крайніх квартирах (там, де раніше були туалети). Для всіх остаьних була водорозбірна колонка метрах в двадцяти від будинку (там же брали воду жителі усіх навколишніх одноповерхових будинків), а громадська вбиральня (Висоцький завжди точний у виборі слів) була у дворі метрах в 50 від дому. Звичайна архітектура – внизу яма, вгорі дошки з дірками, окремо жіноче і чоловіче відділення, кожне на три місця. Час від часу приїжджала асенізаційна машина (говновоз), в яму опускали товстий гофрування рукав і говно відкачували. При цьому в радіусі 50 метрів дихати носом було неможливо. Опалення пічне, у дворі були дров’яні сараї. Час був голодний, тому за сараями (там зараз Будинок Вчителя) було виділено місце для городів. У нас теж було дві грядки. Там росли цибуля, кріп, салат, кмин, морква, буряк і трохи ранньої картоплі. А ще батькові на роботі виділили ділянку за містом (в Курасовщіне), де він саджав картоплю. У сараях були льохи. Майже всі тримали в сараї свиней, деякі кроликів.

Читати продовження …

Едуард Соза (м. Москва)

БИТВА В Кільський бухті

У Тридцятирічну війну Швеція прагнула до встановлення панування на всьому узбережжі Балтійського моря. Володіючи перевагою на суші, на морі вона, тим не менш, поступалася Данії. У 1643 році у Швеції було 31 бойовий корабель і 11 допоміжних. Флот Данії налічував 64 корабля, з яких 40 були бойовими. Шведи уявляли собі труднощі, пов’язані з оволодінням цим регіоном в умовах зверхності датського флоту, тому спробували компенсувати слабкість закупівлею в співчуваючої їм Голландії відразу 30 кораблів і найманням на них голландських екіпажів. Угода була укладена, але голландська ескадра так не і прибула на Балтику, тому що 16 травня 1644 була розбита датським флотом біля острова Сілта. Шведам довелося розташовувати виключно власними силами. Шведи в початку 1644 встали перед важким завданням оволодіння данськими островами в умовах зверхності датського флоту. 13 червня весь шведський флот під командуванням адмірала Класа Флемінга-молодшого став біля Копенгагена, але не спробував його атакувати, хоча данська столиця з боку моря була захищена лише 11 старими кораблями, так як головні сили не повернулися ще з експедиції проти голландської ескадри. Шведи не скористалися таким вдалим випадком, а направили свої кораблі до Кільський бухті, де на узбережжі перебувала шведська армія, готова до висадки на данські острови. Спочатку шведське командування мало намір переправити війська на Фюн, але оскільки на ньому були могутні укріплення змінило наміри і вирішило висадити війська на більш слабко захищений Лоллан.

До висадки десанту шведське командування приступило 1 липня 1644. Щільним строєм шведські кораблі пройшли від Кильськой бухти до протоки у Фемарн, де несподівано натрапили на весь датський флот, який в кількості 64 бойових і допоміжних кораблів підійшов від Копенгагена, щоб перешкодити шведам.

Шведський флот складався з 34 кораблів і 7 брандерів, 1018 знарядь (з цих брандерів 4 використовувалися як кінних транспортів.

Данці розташовували 40 кораблями і близько 927 знарядь (рахуючи в середньому для торгових суден по 20 гармат на кожному).

Зустріч з більш сильним противником захопила Флемінга зненацька. До того ж в умовах східного вітру датський флот мав кращу свободу маневру. Він наказав шведському флоту лягти на північно-західний курс, що означало відмову від висадки десанту на Лолланн. Шведський флот попрямував в затоку Хохвахт. Данці послідували за ними, але не дуже наближалися до берега. Їх флот маневрував біля входу в Кільський бухті, заступаючи шлях одночасно до Фюну і Лолланн. Вітер поступово змінився з східного на південний, тобто благоприятствовал стоїть ближче до берега шведському флоту. Цим скористався адмірал Флемінг і опівдні 1 липня почалася атаку на данців. Зі свіжим вітром шведські кораблі стали швидко наближатися до флоту противника, який розтягнувся на великій відстані, з наміром розбити того по частинах. Данці змогли однак ухилитися від перших залпів, а потім, вміло маневруючи, атакували окремі шведські кораблі. Незабаром битва перетворилася на безліч окремих сутичок, що починалися артилерійськими дуелями і перехідними в абордажні бій. Вони тривали до пізнього вечора, але і тоді розійшлися учасники не припиняли боротися. Командири флотів і ескадр не мали можливості керувати своїми підлеглими; окремі кораблі билися самі по собі, і в цьому не було нічого незвичайного для морського бою першої половини XVII століття. Обидві сторони понесли важкі втрати в людях, але жоден кораблі протягом довгого бою не був потоплений або захоплений. Більше втрати були у данської сторони, зате шведи не зуміли здійснити плани з висадки десанту.

Битва 1 липня не призвела до припинення бойових дій. Обидва флоту збиралися вести бойові операції і далі. Шведи не втратили надії висадити десант на Фюне. 2 липня вони перевели свій флот із затоки Хохвахт вглиб Кильськой бухти під захист взятій ними раніше фортеці Крістіанспрайс.
Датський флот після битви маневрував біля узбережжя острова Лоллан, а потім, побоюючись висадки ворога на острові Фюн, перейшов в Кільський бухті і заблокував стояв у невеликому Кільському фіорді шведський флот. Ситуація для останнього ускладнилася в середині липня, коли прибулі до узбережжя австрійські війська швидким ударом взяли Кіль. У шведів залишився тільки Крістіанспрайс, причому фортеця, як і самі шведські кораблі, потрапили під обстріл встановлених австрійцями на східному березі фіорду батарей. Для кораблів фіорд став небезпечним місцем, так як імперські ядра падали на їх палуби. 29 серпня так був убитий командувач флотом адмірал Флемінг. Його місце зайняв генерал Карл Врангель, людина, яка ніколи не командував флотом, але добре розуміє, що битва з переважаючим за чисельністю противником на обмеженій акваторії може скінчитися катастрофою. Він наказав якнайкраще оберігати кораблі під прикриттям гармат фортеці і готуватися вирватися з пастки на води затоки. Його планам частково допомогли командири датського флоту, які всупереч наказам короля Крістіана IV діяли надто вже обережно. Король доручив адмірал у Петеру Галт увійти у фіорд і дати бій. Ця битва могла стати вирішальною, причому найкращі шанси на перемогу в ній мала данська сторона. Згідно з королівським наказом Галт 30 липня увійшов до Кільський фіорд, але затримався і біля південного берега, побоюючись вогню гармат з розташованої на північному березі фортеці. Обидва флоту стояли досить близько одна від одної, не наважуючись почати бій. 31 липня Крістіан IV відсторонив за нерішучість Галт і передав командування адміралу Еріку Оттесену. Однак і той не поспішав зав’язувати бій. 1 серпня весь день він маневрував зважаючи шведського флоту, намагаючись зайняти найбільш вигідну позицію. Шведи під тиском датчан ущільнили стрій кораблів біля північного берега, ухиляючись від спорадичних і мало продуманих атак противника. До вечора піднявся сильний північно-західний вітер, що дав шведам шанс піти з пастки. Хоча данці оточили тісним кільцем притиснутих до берега шведів, проте адмірал Оттесен не зважився почати битву в сутінках і відклав її на ранок наступного дня. Це рішення допомогло шведському флоту вийти з положення. З настанням темряви шведські кораблі в повній тиші підняли вітрила і з погашеними вогнями вислизнули з кільця кораблів ворога в Кільський бухті. Цьому маневру допомогли темна ніч і сильний вітер, заглушаючи всі звуки. Коли данці помітили зникнення ворога і почали погоню, було вже пізно. Шведи на всіх вітрилах йшли в Балтику до своїх баз в районі Стокгольма. Вина за втрату можливості розбити шведський флот лежить на адміралі Галт через його нерішучих дій. Військовий суд засудив його до смерті. Отессен покарання уникнув.

У Пскові 10 липня завершено прийом документів від охочих стати сіті-менеджером Пскова. Як повідомив Псковській Стрічці Новин секретар конкурсної комісії Віктор Дуля, прийом документів закінчився в 18:30.
Останній бажаючий стати головою адміністрації міста приніс документи менше ніж за годину до закінчення прийому. Всього документи подали 18 осіб. За словами В.Дулі, в їх числі 2 колишніх депутата міської Думи і 5 діючих.
Імена претендентів як і раніше не повідомляються. За словами Віктора Дулі, в середу список претендентів буде опублікований на офіційному сайті міста, а в п’ятницю в газеті «Псковські Новини».
У середу, 11 липня комісія по заміщенню посади голови адміністрації Пскова проведе відразу два етапи конкурсу, щоб допустити кандидатів на голосування на сесії Псковської міськдуми. В цей день будуть вивчені подані документи і відбудеться співбесіда з бажаючими стати сіті-менеджером міста. За словами Віктора Дулі, члени комісії поставлять оцінку кожному з претендентів за п’ятибальною системою.
Рішення по кандидатурі сіті-менеджера міськдуми планує прийняти на сесії 17 липня.
Нагадаємо, ряд претендентів на посаду глави адміністрації вже відомий. У їх числі депутати міської думи Валерій Лісників («Єдина Росія»), Валерій Петров (КПРФ), Євген Самуйлов («Справедлива Росія»), екс-депутат Віктор Салкіна, колишній начальник управління міського господарства Пскова Святослав Підуст та інші.
В останні дні в кулуарах почали активно обговорювати можливість участі в конкурсі і.п. голови адміністрації міста Олександра Гаврилова.
Джерело © Псковська стрічка новин
pln-pskov.ru/politics/116329.html

Tweet

КУМИР У БІДІ

Едуард Хіль переніс інсульт

Фото: Михайло Садчиков-молодший

Людмила Сенчина: Едуард Хіль перебуває в комі. Ми всі молимося, щоб він вижив!

Співак знаходиться в науково-дослідному нейрохірургічному інституті імені Полєнова.

«Едуард Анатолійович зараз перебуває в комі, у важкому стані. Він пролежав весь у травень в лікарні. Я збиралася його відвідати, але до нього не пускають, адже він у реанімації. Дуже слабкий, не може рухатися і говорити. Звичайно, я не лікар, не можу давати ніяких прогнозів, всі ми молимося, щоб він вижив, надіємось на мистецтво лікарів », – розповіла« Вечірньої Москві »подруга Едуарда Хіля, народна артистка Росії   Людмила Сенчина.

Крім того, співачка підтвердила чутки про те, що сім’я зверталася до чиновників, у тому числі, до нового міністра охорони здоров’я Росії з проханням надати матеріальну підтримку і виділити пільги на лікування Хиля.

«Все підключилися, все відбулося, звернулися до кого треба, люди відреагували, допомагають всім, чим можна. Зараз проблем з грошима немає. Головне, зараз поставити чоловік на ноги », – запевнила« Вечірку »Сенчина.

Едуард Хіль   потрапив в Маріїнську лікарню на швидкій допомозі після ішемічного стволового інсульту на початку травня. Напередодні співака перевели в нейрохірургічний НДІ імені Полєнова. Зараз за його життя борються лікарі.

ДОВІДКА

Хіль Едуард Анатолійович   народився 4 вересня 1934 року в Смоленську.   Естрадний співак, баритон. Народний артист РРФСР (1974). Закінчив Ленінградський поліграфічний технікум. Працював на фабриці офсетного друку. Закінчив Ленінградську державну консерваторію ім.Н.А.Рімского-Корсакова (1960). На початку 60-х Хіль – соліст “Ленконцерта”, став активно виступати на естраді і став одним з найулюбленіших і популярних виконавців. У 2010 році Едуард Хіль прославився в Інтернеті з піснею «Вокаліз», що виконана ним 40 років тому. Едуард Хіль став популярний у всьому світі. У Мережі його охрестили містер Трололо. Сам Хіль дізнався про свою популярність від онука і був їй буквально шокований.