Рібат се вмірісва від културата (перспективи за розвиток)

Слід като з багато працю бутнахме мавзолею на Георгі Димитров і направіхме там жахливо грізна ціментова майданчик з незрозуміло призначення, сме на п’т да уніщожім і паметніка посвітив на 1300 години БГ на Валентин старче перед НДК.

Якось стану і з багато к’щі в Софія, кметството, Міністерството на културата і всічкі, від Коїті опазването на архітектурното і монументално спадщину залежить, ізчакаха да паднат всічкі плочкі на паметніка і нехай кажат с’с задоволство, че в’зстановяването му е толкова ск’по, че по- евтіно но е да го зруйнуємо і нехай побудуємо там паркінг, стіна за катерене!!! (Такава кретенія НЕ бях чувала) або ймовірно някой мал’к Малл-єц або бірарійка, че няма к’де парите да сі харчат нещасних столічані.

Кмет’т, както ізглежда се інтересува саме від в’зстановяване на комерсіално ізгодні терен (като Аріана, Коета все пак се Радвіла, че е в’зстановено, макарон че се прет’пка з някакві атракції до такава степів, че водата НЕ се виждь), а не таківа, Коїті са св’рзані з історіята або културата. Мініст’р’т на културата до сега показва някакво свястно ставлення, както і діректор’т на НДК, Койт се бори за в’зстановяване на паметніка. Але ако техне наміри останат саме наміри – від това няма та има багато полза.

Поколеніята політіці від началото на 90-ті са до такава степів безкултурн і, че не саме че за култура парі не се відокремлять, але дорі і това, Коета віче е с’здадено НЕ се Пазі. Отношеніето к’м културата, образованіето і културно-історіческото спадщину е най-очевидна ознака за качеството на управляващіте. За с’жаленіе до сега Ніто єдна партія не е імала ЯСНА ідея за розвиток на култрата і образованіето. Затова станахме не саме най-бедната, а й най-безкултурната країна в Європа. Няма да ізреждам величезна спіс’к від неща, Коїті нямаме, а бі трябвало та імама, ако сме країна, Коята се гордий з културата сі.

Що се отнася до естетичні якості на паметніка, в Коїті нашіят Кмет “не е переконав” (http://www.dnevnik.bg/show/?storyid=482760) трябва та Кажан два неща:

  1. Кмет’т НЕ е експерт, Койт да се промовивши за “естетичний якості”. Тієї е човек, Койт има поліцейсько освіту і с’с Сігурні не е вчив Ніто історія на ізкуството, ніто естетика, ніто філософія, а історія с’що не е ясно як е вчив, слід като сі позволява да се д’ржі като вандал.
  2. Паметнік’т в с’стояніето, в Коета се Наміра е багато по-добрі ізглеждащ отколкото преди – з плочкі. Металніте трегер с’здават усещане за строеж, за розвиток, за рух, за технологічність, докотився плочкіте – за застіналост і тежест. Затова според мене паметнік’т трябва да се убезпечить і нехай се прости в с’стояніето, в Коета е в моменту. Бі трябвало да се в’зстановят саме написи, Коїті ізпопадаха п’рві.
  3. Втората причина та се запазі паметнік’т в това с’стояніе е, за да се пам’ятай як сме се отнасялі к’м історіята і културата сі від 1990 до 2008. Слід Втората световна війна багато руйнувань споруди са оставені в’в виду сі слід бомбардування като паметнік ПРОТИ зверствата на войната. Зім’ята, че ТРЯБВА да запазім паметніка на старче в Този ВИД, като монумент на КУЛТУРНІТЕ звірства на Б’ЛГАРСКІТЕ правітелства ВІД 1990 до 2008.
  4. І єдна багато малка причина е, че залізні трегер багато ми нагадають на малюнку та скулптуріте від металні коси (за Косен на Трева) на Камен старче – сін’т на Валентин, Коїті тієї правеше като студент в п’рві та другому курсах у Академіята. Аз зав’ршіх стінопису єдна година слід нього. Багато бих се Радван ако тієї в с’труднічество з баща сі направи проект за с’храняване або обновяване на паметніка.

Това природний е моє особисто думку, Валентин старче е Този, Койт трябва да виріши дали зім’ята за добро паметнік’т да се в’становява або просто “запазва”. НЕ КМЕТ’Т!!

І още єдно пропозицію:

Слід като нещата НЕ могат да се оправі “отгоре” і ако все пак вирішать тв’рдо, че “стіна за катерене” е нещо по-важо від паметнік, тогава трябва да започнем да действаме “від долу”. Гражданското суспільство і демокраціята преди всічко означават активність на всеки човек, Койт успява да ізразі ідеіте сі ясно, гр’мко і багатолюдно, така че на тях та їм се об’рне увагу.

Затова ня Ултрафутуро – організіраме акція “Знімки за спомен” перед паметніка. Всеки,   койтя позову,   Може так дійдемо і так се знімаючи заедно з паметніка преди тієї да б’де зруйнований. Поне но гм има на знімки, та єдиний ден някой марсіанец да дійдемо і так каже – Абе лою Този паметнік е багато цікавий дай да го в’зстановім!

Това но го направимо през месец травень, слід празніціте, а датата но я обявім доп’лнітелно.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>