Після попереднього відвідування парку вирішив вибрати час і дістатися до виставки техніки музею Великої Вітчизняної війни. Вийшло не зовсім так, як планував, але про все по порядку:
Подобається мені відвідувати це місце, особливо в якій-небудь будній день, коли там найменше відвідувачів, на противагу яким-небудь свят, коли воно починає нагадувати балаган. Хороший привід позгадувати історію, дивлячись на монументи і пам’ятники в парку. В цей раз і погода створювала певний настрій.
Як і збирався спочатку, відправився на виставку техніки музею. Пам’ятається, пару років тому вона справила на мене не дуже позитивне враження. Не в плані представленої техніки, а в плані її розміщення. Особливо це стосувалося початку експозиції і найбільш цікавою для мене «військово-автомобільної дороги». На вході побачив, що в експозиції практично нічого не змінилося, і тому вирішив обійти майданчик з технікою навколо, за територією 
І ще моментик – не дуже подобається, коли за фотозйомку хочуть додаткові р.
Раніше у нього ніби з гусеницями все гаразд було. Так, до речі, над авіаційною технікою поставили навіси, хоч якийсь захист від опадів.
Перш на реставраційної майданчику знаходилися деякі цікаві експонати з пояснюючими табличками. Зараз там стоять лише кілька гармат, до яких не підійти, лежить купа останків літака (ів), а саму площадку обнесли парканом.
Потихеньку дійшов до автомобілів. Ну і власне підтвердився зроблений раніше висновок: з території виставки побачити і сфотографувати деякі експонати по-нормальному, без лізуть в очі огороджень і житлових будинків за парканом, часом неможливо. Іноді одні експонати перекриті іншими, а часом техніка і зовсім розгорнута до відвідувачів задом, як, наприклад, ЗІС-5.
Ця парочка убогих трофейних легковиків впевнено тримає перше місце по популярності фотографування.
У чомусь мені навіть пощастило – обійшовши музей, побачив, що паркан, між прутами якого я протискувався фатапарат, почали фарбувати
А це вже «34-ка» на постаменті біля дирекції музею:
Погода була ну дуже вже мінливою, здавалося зараз піде сніг або дощ, я було зібрався на вихід …
… Але раптом виглянуло сонце …
… І я відправився до бронетехніки на алеї Миру:
Для «свіжого» покоління історії не існує.
Зізнаюся, на свій сором, в самому музеї поки ще жодного разу не був, але планую.
