Дочитав “Гравець” Достоєвського. Так собі враження. На психологічному рівні – обговорення теми “пристрасті”. Страсна натура: пристрасть до жінки і пристрасть до гри як схожі явища. Не нове. На рівні улюблених Дядей ДОСом узагальнень – “російська натура”. Несхоже на російську натуру. Схоже на перейнятого гормонами підлітка або на західницьке зображення цього самого “mysterious Russian soul” (с). Російськості в цьому хлопцеві трохи, багато гидоти і слабовільним. Хоча він хороший, треба сказати.
Ще мені завжди цікаві ось ці інтригуючі пропуски “цензурних місць” у російській класиці. Коли Достоєвському треба було чогось підкреслити, що мадемуазель Бланш була майстриня за частиною постільних справ (що й так за визначенням було ясно), він це зробив без жодних проблем з цензурою. Зате в момент пояснення Поліни з головним героєм після слів “І раптом вона знову цілувала й обіймала мене, знову пристрасно і ніжно притискала своє обличчя до мого. Я вже більше ні про що не думав і нічого не чув. Голова моя закрутилася” слідують Загадкові три точки, а потім з абзацу: “Я думаю, що було близько семи годин ранку, коли я прокинувся, сонце світило в кімнату. Поліна сиділа біля мене і дивно оглядалася, начебто виходячи з якогось мороку і збираючи спогади …”
Мені здається, після Лимонова в літературознавстві вже не соромно задавати такі питання щодо персонажів – скажіть, він її все-таки трахнув, чи ні? Або вони ковбаси до ранку (що теж можливо, буває таке)?
До речі на деякі думки навів пост про пророцтва про Цікаві факти про гороскопи і астролога, що більшість прогнозів становлять журналісти. А тому, хто мені скаже, що я намагаюся знайти монографію в класичній літературі, поясню – я намагаюся відшукати ключ до сенсу відбувається. Порнографія – хто кому як прівсунул, – мені, загалом, малоцікава. Але статевий акт, тим більше в часи Достоєвського, тим більше для описуваних ним персонажів – справа дуже серйозна. І ось, дотримуючись умовностей, і до того ж потураючи власним ханжеству (m-lle Бланш охарактеризувати не посоромився), Достоєвський відсікає від розповіді критично важливий шматок.