Вчора прочитав матеріал на сайті www.slon.ru під заголовком “Голодуючі позичальники:” Ми не хочемо бути іпотечними рабами банку Москви “.
Цікаві інтерв’ю по темі іпотеки і перше, як мені відомо, масових мітингах і “перформансах” іпотечних позичальників. Тема гідна, щоб вникнути і спробувати розібратися що і як сталося і, звичайно ж, “хто винен?” Як без цього? ..

Протестують і голодують люди, що взяли в 2004 – 2007 роках іпотечні кредити в “екзотичних валютах” – японських ієнах і швейцарських франках. Сьогодні курси цих валют різко зросли (у середньому на 60-80 відсотків), що призвело до дефолту позичальників, які вимагають тепер від банку Москви не тільки реструктуризувати їх заборгованість, але і перерахувати її по рублевому курсом, який був на момент отримання ними кредиту і так далі … Позичальники звинувачують банк, що він втягнув їх в іпотеку, і, фактично, намагаються змусити банк Москви прийняти на себе їхні збитки. Банк Москви, природно, не погоджується … Голодування, звернення до президента і прем’єр-міністру, крики про соціальну захищеність (вірніше, незахищеності) російських громадян …

Я витратив годину часу, щоб “відмотати” п’ять років тому і проаналізувати ситуацію травня 2007 року.
4 травня 2007 на сайті www.banki.ru була опублікована стаття “Росіяни зможуть брати кредити в ієнах і франках”, в якій описувалися вигоди іпотечних кредитів саме в цих валютах. Вигоди очевидні і без усяких пояснень …
Процентні ставки за іпотечними кредитами в травні 2007 року були наступні:

в рублях – 13 відсотків;
у доларах США – 9 відсотків;
у швейцарських франках – 7,4 відсотків;
в японських єнах – 6,7 відсотка.

При стабільності курсу рубля по відношенню до цих валют вигідність кредитування в “екзотиці” була ясна, як Божий день – фактично можна було отримати той же самий рублевий кредит, але під набагато менший відсоток, чим і скористалися нинішні “іпотечні раби”. І все було відмінно аж до жовтня 2008 – січня 2009 року, коли в ході розвитку світової фінансової кризи ієна і швейцарський франк “рвонули” різко вгору. Причому їх зростання було набагато стрімкіше і більше, ніж зростання курсу євро та долара.
Так, ієна виросла з травня 2007 по сьогоднішній день з 21,51 рубля за 100 ієн до 36,20 (на 68,3 відсотка), а швейцарський франк за той же період – з 21,21 рубля за один франк до 36,22 (на 70,7 відсотка!) Для порівняння: євро виріс за цей період на 11,4 відсотка, а долар США – на 14,4 відсотка.
Природно, що основний борг “розумників”, які взяли кредити в ієнах і франках, виріс через зростання курсу валют на 70-80 відсотків, в деяких випадках перевищивши вартість їхніх квартир, яка під час кризи істотно знизилася.

Такі коріння сьогоднішніх демонстрацій і голодовок “іпотечних рабів” банку Москви.

Питання:
Хто змушував брати кредити в “екзотичних валютах”?
Хто винен у що трапилося?
Чиї ризики – банку або позичальника – спрацювали?
Чи повинен банк взяти на себе збитки позичальників, що ризикнули і переможених?
Чи є в ситуації соціальна складова?

І, нарешті, що завадило Вам кілька років тому, в 2007 році, взяти кредит в ієнах або франках?

Можу відповісти, що завадило мені прокредитуватися в “екзотичній валюті”: не вірю в безкоштовний сир …