В силу повалення всіх культурно обумовлених метафiзіческіх смислів і цілей переді мною засяяли деякі дуже прості речі, які можна наділяти глуздом замість загубленого. Наприклад, просте самовдосконалення. Кожен день я роблю щось або добре, або погано. Якщо я роблю добре, мені добре. Якщо я роблю погано, мені теж добре, тому що я бачу причину події і працюю з цим так, щоб цього більше не повторилося – іншими словами, вчуся. І це в радість. Тепер кожен день наповнений змістом, як ніколи. Більше немає єдиної життя з єдиним сенсом – залишилася лише ланцюжок щоденних перероджень, кожне з яких володіє окремим сенсом. І разом із змістом вмирає день, щоб переродитися знову, з новим змістом. Мені здається, я облаштувався в сансаре.

Втім, можна конструювати і деякі великі смисли. Знадобився мені Бог – створив Бога я. Втім, не важливо, хто кого створив. Може, я просто постукав у двері. Що є, то є. І це Таїнство.