ЖІЗНЕОТВОД або сидячи в засідці

Якщо що – авангард (мені впаяють) практично бесполетен
герметиком був і вмру
це треба визнати зиму після зими
(Клички в точку – ладно ще не IQ)

Стиснулися замети   і сам я трохи замет

Я сиджу у дворі довгого будинку (через проспект ж не менш довгий пустир)
жолобом дитячої гірки прихований від балкона п’ятого   поверху з восьми з вікнами праворуч і ліворуч
тільки в цей світанковий складень   я втупила (мій рівень мій стеля)
ось-ось зуданет по дисплею мобільника «Проводила Машу   хочеш зайди ненадовго »
але поки що на сенсорному скельці штиль
Маша могла проспати першу пару а вже й тобі на роботу – сіпаючись газ або гальмо
(Так чи ні?!) Пробками пробками годину півтора
Тане можливість   зова (брехати адже ти не вмієш а обніматися в передпокої при дочки соромно)

Вічність тому у цьому ж самому довжелезному але через під’їзд
я сповз якось раз на коридорний лінолеум
інакше не було сил пити твій голос з автомата
він і зараз верхніми нотами з місця в кар’єр беззахисний
Я купно в його кімнатному повінь
подряпаний дежавю (на проспект   пустирі ті ж самі – щастя щастя удари звідки?)
на мою і вже не мою територію як внесло? як роздвоєних нас заплести?
як не сховатися в пісню-питання?

… І косяться мітли хазяйськи шарудячи по латочки проталин
сенбернар не забуде обнюхати (вихований а все ж)
сперечальник-отче-приятель примружився від Мису Доброї Надії до Норильську
(Логос де мовляв?) З пінгвіном з капличкою-тріскою одним обмахнет нас березовим віником
Гулівер по-російськи печуться до повстання   могил   колективної дев’яти сфер
Не залиш же засідку мою льодохід незведення дуги
Благала мовчи! але по шкірі губ як розлучитися спросоння
Час   це провал   волога вздувшимися льоди

Я курив би (на жаль не зрослося)
– Дядько   з гладдю мобільного і сам для когось замет
як батьки в білому оповіданні стоять вибухом вибух погасивши обіймалися теж
талий запах смирення

Ось і весь якщо що герметизм

якщо що