Після революції в Шанхаї осіли багато російські емігранти, які втекли від більшовиків.
Селилися вони в основному у Французькій Концесії і багато в чому в пошуках їх слідів ми і прочісували цей район більше двох годин.

Раптово наші пошуки завершились успіхом. І це виглядало трохи сюрреалістично. Як-ніби невідома сила раптом перенесла нас кудись в Підмосков’ї. Тільки таблички з ієрогліфами підтверджували що ми все ще в Китаї.

Однак 100 років – чималий термін. І всередині про церкви нагадував хіба що розписної стелю

Іншу житлоплощу займала якась авангардна виставка

Центральним експонатом виставки був тенісний стіл для наркоманів

Наступним об’єктом спадщини стала парочка на трофейному мотоциклі.
Причому жіноча половина парочки виглядала вже досить китаїстів, і колишню княжну в ній видавав тільки вказуючий перст

Останнім нагадуванням про російської еміграції виявився пам’ятник Пушкіну

Олександр Сергійович скромно стояв в непримітному скверику на перетині настільки ж непримітних вулиць

Табличка на пам’ятнику повідомляла що він був поставлений російськими емігрантами в 1937 році, на сторіччя з дня смерті поета.

І це було все що нам вдалося виявити. 100 років – дійсно великий термін