Скільки разів казав собі, що під час консультацій не варто сідати з учнем за одну парту! Зараз адже зима, всі кашляють і чхають. Але ж ні …

Прийшов до мене вчора на приймальний годину учень 13-го класу (це ті, хто до армії частина першого академічного ступеня робить), попросив допомоги по статистиці, а сам все покашлює і зніяковіло вибачається: вибачте, мовляв, тільки недавно грип переніс. І ось тут я подумав: “Зараз цей бовдур мене заразить”. А внутрішній голос мене, треба сказати, рідко підводить.

Як у воду дивився: додому прийшов з жаром, все тіло болить, башка гуде, морозить всього … Загалом, провів незабутню нічку.

Зараз, начебто, трохи легше стало (спасибі таблеткам і чаю з лимоном), але, все одно, відчуття таке, ніби мене палицями били: поперек болить, ноги трясуться. Загалом, як писав Кулька дядькові Федору, “то лапи ломить, то хвіст відвалюється.” І вся ця краса відбувається за якісь два тижні до іспиту у мого класу!

Загалом, повернуся я на роботу, і всіх, хто до мене на консультації приходити буде, зобов’язую марлеві пов’язки начепити. А ще краще – намордник із кляпом.