Ця любов подібна диму сигарети
Помилки минулого не змінити
Все життя як тоненька нитка
В мить може обірватися

І вдень і вночі думаю про ту
Якої байдужий я
А може бути і ні?
Відповіді так і не дізнаюся

Гуляв по дахах я в ночі
Дивився на зірки я сумно
Я вугілля в доменній печі
Нещасної пристрастю догорає

Бродив по вулицях нічним
Спілкувався з вітром ураганним
О ні … я не самотній
Зі мною ліхтарні стовпи

Коштують загоном кам’яною стіною
Дерева шепочуться листового
А я все йшов вперед
Холодними хвилинами сколотий

Асфальт весь покривався шаром льоду
У роті все відразу пересохло
Зі мною йде жорстока боротьба
І байдужа всім моя доля

Я сам творець своїх помилок
І так все життя пройшла
Смертельною стрілою з алмазу
Схоже, так все і повинно бути

Я немов крижана статуя всесвіту
Безмовно яка вбачає час
Скло осколками порізали мені шкіру
Без зупинки кров сочилася

І ангели кружляли наді мною
Дивилися згори ридаючи
Як вмирав я, терплячи і біль і холод
І гіркота розлуки …