Хіба це фільм про бібліотекарка? Вислухав майже всі обговорення у Гордона і – ніхто! (В т.ч. і реж))) – взагалі не згадали морячка. По-моєму, він головний герой. І фільм про нього. Про країну, яка вся краде. Про те, як він все життя пам’ятає мізинець діда і мріє кинути красти – почати нове життя. Шлях до цього він вибрав, як він вирішив, безпомилково – в бібліотеку! І там такий облом! Це як якщо б Єгор Прокудін прагнучи до свята – до очищення – раптом відкрив би, що Люба бандерша. У морячка наколка БОГ, тобто він серйозний кримінал. Буду Знову Грабувати або Був Засуджений Державою. І весь його імідж – безпомилковий портрет нешестеркі. Морячка він, мабуть, убив, присвоївши його ім’я. Про це можна судити з того, як його взяли. Вбив і вирішив жити заново. Впасти до самого дна і увірувати. Так лиходії приходять до Бога. Тому він так противний в своїй іконній моральності.
Антураж, звичайно, символ. І в тому сенсі символ, що показано дуже делікатно. Коридори, умивальники … від дешевого житла дешева і наше життя. Країна – шахтарське селище. Шахтарі, як грішники, покірно спускаються в Пекло – відбувати покарання за невміння красти. (До речі, головне інтелігентське переконання: торгівля теж злодійство – адже нерозумно товар для продажу закуповувати, його треба неодмінно вкрасти))) З одного шахти виїжджають на іншу – весь вибір. На обговоренні звучало – чому вона не виїде? Куди? Невже не бачать, що селища зливаються. Критики хреново. І цей мордатий дебіл як завжди – це картини 95-го! щаз такого немає!!
А бібліотекарки-інтелігенти … жити-то треба. Вся надія – дихайте глибше, бубон-барабан … Але зав’язка якраз поява морячка. Не з’явися він, вона б не пішла, нерефлексірующему нормально братові не обломилася б квартира … Так що БОГ – та сила, що вічно хоче зла, але …