Останнім часом риторика Володимира Путіна помітно змінилася. Він став говорити вкрадливо і виглядає розгубленим, на всяк випадок, здригаючись від питань. На зустрічі зі студентами-юристами він знову пообіцяв, що вибори пройдуть чесним чином, без всяких підтасовок. Але це не означає, сказав він, що мої прихильники повинні не прийти на вибори, треба прийти і проголосувати за Володимира Путіна.
Останнім часом телеканали стали активно показувати нам сцени з сучасної історії. Мовляв, Горбачов країну розвалив, при Єльцині було погано, хаос і анархія, а Путін нарешті навів порядок, але от біда, Путіну не вистачило часу для того, щоб остаточно підняти країну з колін і він обов’язково її підніме до кінця, якщо йому дати на цей час.
Скільки часу потрібно Путіну, щоб підняти Росію з колін? Скільки йому було відведено часу до березневих виборів? 11 років. 11 років він витворяв з країною, що хотів і як хотів. Йому здорово допомогли гладкі роки, коли нафта дорожчала. Саме гладкі роки дозволили країні знаходитися в певній стабільності. І Путін тут не причому. Він навпаки, метався з одного авантюрного проекту в інший, розтрачуючи накопичення країни. Зате в нас є тепер Олімпіада в Сочі, яка тріщить по швах, і безліч інших непотрібних для країни явищ. Але саме головне не в цьому. Володимир Путін збудував для себе зручну систему управління, яка насправді не керувала, а лише розкрадали. Бути може за його спиною розкрадали і продовжує розкрадати, але відповідальність у будь-якому випадку лежить на творця цієї неефективної вертикалі влади.
Корупція, ось головний бич будь-якої країни. Але неможливо точково боротися з корупцією, якщо корупція зручно вбудувалася в саму Систему. Корупція породжує попрання прав, перевищення прав одних над правами інших. І правіше стає той, у кого гроші чи той, хто заплатив. Попрання прав тут-же перетворюється в правовий нігілізм, безправність. Які б не були хорошими закони, але якщо в суді домінує телефонне право – гріш ціна цим законам. А порушивши раз, порушиш і два, а потім це стане звичкою. Посадивши одного зарвався олігарха але, не торкнувши інших за те ж саме – ти даєш привід і сигнал усім іншим грати за тими ж правилами, і понеслися по Росії відкати і отжатие, тільки замість бандитів головну роль стали грати тут силовики. Ну це ладно, люди гинуть за метал і мало кого це хвилює. Все ж не так багато у нас комерсантів.
Але після жахливих передвиборних фальсифікацій і махінацій, відкрилися очі у багатьох, і багато з них вийшли відкрито на площі міст, щоб висловити свою незгоду з результатами виборів. Найцікавіше – більшість цих людей не за якусь певну політичну партію, вони просто проти свавілля і махінацій, які стали стійко асоціюватися з ім’ям Путіна. Так Володимир Путін придбав собі істотного ворога на ім’я народ. Адже демонстранти – це всього лише мізерна частина тих, хто прозрів. Величезна частина народу просто не пішла на мітинги, але твердо для себе вирішила голосувати проти Путіна.
І ось тут вступає в гру ТВ і нова риторика Путіна. Він м’який і пухнастий, він майже свій, але йому просто не вистачило часу. Трохи не вистачило. Дайте порулити, просить він своїм виглядом, і все у вас буде – хочете чесних виборів – будуть чесні вибори, хочете своїх, а не призначених губернаторів – будуть у вас губернатори, хочете багато партій – і це буде. Як тут не повірити? Адже не аби хто обіцяє, а сам Путін. Людина, до якого вже звикли і якось змирилися з ним, а багато хто й полюбили. Адже по телевізору Путін і сіє і жне, і допомагає всім і годинник свої направо і наліво роздає. А, крім того – хто вийшов на площі проти Путіна? Офісні хом’яки, всякі там менеджери-білоручки. Хто їх веде за собою? Держдеп і Вашингтон. Вони всі оплачують. Це вони хочуть, щоб Путін програв, тому що тоді в країні можна буде насадити західну демократію і розікрасти країну. А хто за Путіна? Прості робітники хлопці та дівчата, сіль від землі, їх кожен день по телеку показують. Переконливо? Дуже. І якась частина народу відпаде від протестних мас.
Але якщо хоча б тиждень не дивитися телевізор, а просто дивитися і озиратися навколо – стане очевидно, все що вже можна було – давно вже розікрали, і не за Єльцина і Горбачова, а саме за останнє десятиліття, і розкрадати-то нічого, і влада залишилося тільки тримати владу у своїх руках, як кругову оборону. Але тоді людина починає думати – ладно, розікрали все, але, принаймні, якась стабільність, тим більше по телеку показували всякі ісламські революції, а замість них тепер хаос і розбрат. І знову якась частина народу відпаде від протестних мас.
І до березня Путін вже може не турбується. Він переможе на виборах. Ну а якщо раптом не переможе – такого бути не може. Тому, так чи інакше, він переможе. Але це не означає, що протестна маса заспокоїлася і заснула перед телевізором. І оманою влади є те, що в протестній масі одні білі комірці. Там і робочих чимало, і селян і кого завгодно, тому що суть цієї протестної маси – не клоуни від політики, яких протестної хвилею вимиває наверх, а народ. І навіть масові чистки і репресії перемогла в куражі Системи не зможуть знову витворяти з країною що завгодно. Один найменший прокол, один найменший прорахунок, один найменший провал, одне єдине підозра, одна іскра – і спалахне навколо все, вже не розбираючи хто правий, а хто винен.
Не знаю, чи розуміє це Володимир Путін чи ні. Можливо, він постарається дійсно виграти вибори чесно, і після виборів пом’якшувати риторику і робити поблажки опозиційним політикам, надати, нарешті, населенню країні те, чого воно справедливо вимагає – не красти, не грабувати, не шахраювати, виконувати закони, які рівні для всіх. Я не знаю. 11 років у нього було. Але я знаю одне – для нього немислимо розлучитися зі владою. Незбагненно і немислимо. І він буде робити все для того, щоб залишатися в ній і далі. 