У дитинстві я дуже любив книжки читати. В основному, про природу і подорожах. Прочитав купу книг про Африку, треба буде з’їздити абияк. У Кенії. А чому б ні? Ось, думаєте, цар звірів у нас лев, чи що? Чорта з два, ці ледачі скоти стирчать на деревах, спостерігаючи за своїм гаремом і змушуючи самок полювати. Гарна стратегія; мужики, беріть на замітку. Або ось, візьмемо бегемота, наприклад. Взяли? Невинна туша, плаває, похрюкуючи, в озері. Так? Ви б бачили, як б’ються самці бегемотів. Розміри пащі такі, що можна перекусити супротивника навпіл. Зате дуже дбайливі. Або ось ще кажуть, що ти, мовляв, товстошкірий, як бегемот. У сенсі, бездушний. А шкіра бегемота, незважаючи на товщину, чутливіші, ніж у будь-якого іншого великого звіра. А цар звірів, друзі мої, ніхто інший, як слон. Його бояться і леви, і носороги, і буйволи та інша живність. А слони бояться за яйця мишей. Привіт.