Здається, методика Синельникова пішла про запас. Частково я все ж її розкритикувала за ідеалізм і “іманентну” релігійність, але окремі “прийоми” не те що допомогли справлятися з роздратуванням, швидше – розпізнавати його причини і, незважаючи на великий спокуса послати декого кудись хоча б подумки, зрозуміти , що причиною неспокою (все починається з неспокою) не стільки “об’єкт”, скільки невдоволення отриманої від нього реакцією або побоювання викликати небажану реакцію (подумки виправдовуєшся і злишся). Ну ладно, стоп, це все одно незрозуміло й складно розповідати. А коли все добре – все просто.
Зрозуміліше результати. Простіше стало спілкуватися з розробниками, так як я дозволила собі бути некомпетентною в їх сфері – і стало нічого боятися їх “зневаги”, справа залишається тільки за тим, щоб хоч з нннной спроби, але роздобути виразний для себе відповідь.
Абсолютно несподівано і вперше в житті мене похвалили 2 колеги. Теж техпіси, причому не схильні до вимученим компліментів. Я відчула, що те, що я роблю, і те, як я роблю, допомагає іншим, викликає повагу, що я “знайшла свою? Струмінь лінію і вельми хороша, де використовую свої таланти. Я добре перекладаю, редагую, вичитую, пишу внутрішні інструкції для собі подібних, де ділюся накопиченим досвідом.
Думаю, це частково обумовлено і моєї зміною ставлення до роботи. Це набагато легше зробити, коли йдеш І, звичайно, бо нарешті зацінив, як привільно і приємно у нас вагітним і – нероб.

На початку осені я тут писала, що мені постійно сняться сни, де я в неконтрольованому гніві, що мені за себе соромно, що прикро, що тебе не розуміють і засуджують, хоча ти правий (всі вважають себе “правими”). Потім це вилилося в реальне життя. Потім я почала, нарешті, над цим працювати і знайшла більш ефективні способи. Причому поки добре виходить аналітичний розбір вже сталося і подальший позитивний настрой, на спонтанну “розумну” реакцію я поки ще не сподіваюся і цілком допускаю, що можу “знову небудь ляпнути”. Але жити стало легше, подразників менше.

П.С. Не раз помічала, що, коли ось так хочеться подякувати долі за “хо-ро-шо”, на наступний же день відбувається “панічно погано”, причому через деякий час, півроку, ця подія вже і не здається катастрофічним. Я не ССУ, на цей раз я впораюся краще звичайного. У мене є Метод! =)))))))))))

пост-пост-скриптум. Сьогодні розробники влаштували для мене круглий стіл Намалювали докладну схему антивірусної перевірки нашим плагином на MS Exchange Server, із зазначенням всіх протоколів і процесів. Думаю, якщо б у мене залишалася якась тривожність, то я б повелася на те, що один розробник спочатку хотів померти з нудьги, а “ведучий” не завжди довіряв моєму розумінню. Але я ж не парюся!) І не намагаюся здаватися кимось ще, тому мені сподобалося і в підсумку всі мої запитання виявилися отвеченнимі. Крім того, я проявила себе допитливим знавцем GUI цього плагіна (ах якби написання документації обмежувалося перерахувань можливих маніпуляцій з кнопочками і галочками в гуї!).
Залишилося написати Текст!
Слаффко теж там замалювати, з дуже показовою схемою, яка не вимагала зайвих зусиль і слів. Дивишся – і фсе зрозуміло. )))))))