Наявність наших підсвідомих страхів, результуючі в нашій нездатності
бачити те, що нам пхають під ніс, ще не означає, що всі були схильні до подібних страхів і не могли їх подолати. Тобто, вони могли підсумувати все, про що я написав і прийти до цікавих висновків. По-перше, ефір є матерією, причому в земній атмосфері він присутній насамперед у примітивній, газоподібній формі. Якщо він присутній в космосі, то теж перш за все в газоподібній формі, але він аж ніяк не зобов’язаний бути розосередженим по космосу рівномірно. Швидше, треба допустити можливість існування зон скупчення ефіру і зон, де щільність ефіру низька. Наприклад, можна допустити, що планети притягують ефір. По-друге, ефір трансформується в природі, але ще сильніше трансформується в живих організмах і рослинах, які поглинають ефір в одній формі, а виділяють ефір в іншій формі. Після смерті живого організму ефір з нього потрапляє в навколишній простір, причому потрапляє у вигляді вже готових, різноманітних форм ефіру або залишається частково навколо тіла, утворюючи горезвісні мощі. По-третє, планета Земля постійно трансформує ефір. Недарма, горезвісні практики цигуна настільки багато міркують, де ци-матерія найбільш відповідає потребам цигуна. Мовляв, на природі ми маємо одне, в місті інше, близькість річки допомагає, морський берег дає дещо інший ефект і т.д. І, звичайно, ми маємо багато міркувань про користь Сонця і часу вправи. Причому, ми знову, як дилетанти, зациклені на Сонце. Однак, інтерес до сторін світу і суперечки щодо того, в яку сторону світла краще повернути тулуб при вправах, пов’язано не тільки з Сонцем.
Що намагаються використовувати християни, звернувши храми на Схід? Сонце? Від Сонця християни люблять загороджуватись, щоб сонячне світло не змусив їх підсвідомість задуматися над безглуздістю їх вчення. Тим більше, християни також люблять келії і підземні храми. Келії і підземні храми – маленьке доказ, що ци-матерія на земній поверхні дещо відрізняється від ци-матерії над Землею, тобто, що Земля трансформує ци-матерію. А звернення на схід пов’язано з прагненням використовувати спинальний ефект при обертанні Землі, тобто на прямий зв’язок між трансформацією ци і спінальним ефектом. З цієї ж причини буддисти люблять молитися або медитувати лицем на північ. Ну, і вже зовсім відверто вказують на важливість спинального ефекту індуїсти, кажучи, що є три важливі сутності, що впливають на все живе – Сонце, Місяць і Полярна Зірка. Полярна зірка – це і є спинальний ефект. Тобто, обертання навколо своєї осі є способом життя планети Земля, бо, обертаючись, Земля сприяє трансформації ци, а християни намагаються зробити зі свого тіла живі мощі, тобто трансформувати ци, саме за рахунок ефекту обертання. Все це разом узяте могло породити одну теорію, на існування якої в середовищі космістів в Європі і Росії вказує багато непрямих даних, а також горезвісні міркування про біосферу і ноосферу.
Міркування про біосферу і ноосферу, чесно кажучи, страждають незавершеність, як ніби автори, начебто Вернадського, хочуть щось сказати, але бояться, щоб не бути звинуваченими в єресі. Отже, будь сильний читач. Даю єресь.
Горезвісний ефір життєво важливий для трансформації мінералів і функціонування живих організмів на клітинному та інших рівнях. У силу цього життя на Землі є формою харчування планети Земля. Земля – це не акваріум, а живий, особливий організм. Трансформуючи ци-матерію і виділяючи її в процесі життя, а також після смерті (після смерті організму Земля отримує особливо складні форми ци-матерії, в цьому причина потреби Землі в існуванні смерті живих організмів на її поверхні) живі істоти як би роблять ци-матерію більше легкотравної і різноманітною, ніж примітивна ци-матерія, якої змушені харчуватися інші планети, обділені такою великою кількістю і різноманітністю життя. Саме існування життя на Землі дозволило Землі рости за рахунок трансформації ефіру в мінерали, з яких Земля полягає, і обігнати в процесі росту інші планети як в обсягах приросту ваги, так і за якістю мінералів і внутрішньої їх упорядочності в надрах Землі. Якісне харчування – найважливіша умова зростання живого організму.
Еволюція Землі з цієї точки зору нерозривно пов’язана з еволюцією життя на планеті. Чим складніше рослини і тварини, тим різноманітніше продукти ци-матерії, які вони виробляють. Причому, чим складніше продукти харчування, тим більше можливості замінити примітивний зростання обсягів планети на ускладнення її внутрішньої структури. Скажімо, зараз планета Земля не зобов’язана рости з тією ж швидкістю, як у часи буйства папоротей і активності примітивних динозаврів. Поява більш високорозвинених істот у вигляді млекопитающихся, можливо, змістило акценти розвитку. Горезвісні катастрофи є природними наслідками трансформації Землі в процесі її росту. Звідси природність заміни одних видів живих організмів на інші. Внутрішня еволюція Землі стимулює еволюцію форм життя на планеті, а еволюція форм життя надає стимулюючі розвиток на Землю.
Природно, поява безхвостий мавпи, яку прийнято називати людиною, теж збагатило харчування Землі. Трансформація ци-матерії в людині значно глибше і різноманітніше. Це видно по примітивності горезвісних енергетичних каналів тварин. Бажаючі можуть заглибитися у вивчення китайської акапунктури і переконатися в правильності мого висловлювання. Я вже не кажу про особливу інформативності людського мозку, а інформація, судячи з ряду містичних висловлювань, є формою ускладнення не тільки реальної, знайомої нам з дитинства матерії, але і формою ускладнення ци-матерії. Тут я не буду приділяти цьому багато уваги, оскільки треба багато писати про те, що таке інформація на різних планах буття. Це вже тема переходу від біосфери до ноосфери. Вона була присутня у Вернадського. Однак, ця тема варта окремої статті. Звідси рукою подати до космізму.
Космізм припускає, що рух життя, включаючи розумну життя, від планети до планети є формою існування планет. Раз вони живі в своєму особливому, планетарному розумінні цього слова, то життя їм на їх поверхні потрібна як їх форма харчування. Саме на це натякав Гурджієв, розмірковуючи, що придушення білої цивілізації, змусить природу різко посилити народжуваність в інших країнах. Зрозуміло, що, якщо тупі більшовики вбивають одного високорозвиненого російського професора, що виділяє особливо тонкі трансформації ци-матерії в процесі мислення, або ліберали порушують природний енергетично-матеріальний процес трансформації ци-матерії в організмі людини шляхом нав’язування населенню гомосексуальних стандартів поведінки, то Земля прагне компенсувати собі цей утрату, наприклад, кількісно, виробляючи сто мусульман в замін одного професора. І нічого дивного, якщо ці «зайві» мусульмани при цьому не люблять пропаганду гомосексуалізму. Також нічого дивного в розвитку освіті та втрати релігійності, яку нині намагаються підтримати штучно, оскільки освічена людина виділяє більш тонкі і складні форми ци-матерії, необхідні для існування Землі і ускладнення її внутрішньої структури.
Оскільки Земля є космічним тілом, що споживають ци-матерію і виділяє її (звичайне властивість життя – споживання пов’язане з розкладанням і виділенням), то космізм передбачає взаємодію планет, тобто обмін різними формами ци-матерії в рамках Сонячної системи. Життя на Землі підтримує життя в інших планетах. Причому, навіть така мертва планета як Місяць мимоволі бере участь у цьому обміні.
Космізм дозволяє таким чином обгрунтувати корисність і важливість людства і життя на Землі, а не вважати появу життя якимось випадковим явищем, подібним мимовільному прищу на тілі Всесвіту. Більш того, космос при такому підході набуває ряд якостей живої істоти, що розвивається за рахунок появи і розвитку цивілізацій, подібної цивілізації людства. Інший погляд виникає на проблеми екології, а також на спроби скорочення населення Землі і заміні людей на якихось роботів, здатних до трансформації ци-матерії. Більш того, виникає інший погляд на проблеми подальшої еволюції людства. Тобто, людям, наділених владою, еволюція людства в принципі не потрібна, оскільки їм потрібна стабілізація і вічне панування. Зате Землі і космосу в цілому розвиток життя необхідно заради власного розвитку. Звідси віра космістів в наявність потенцій розвитку людства.
Якщо подивитися же на сучасні плани по скороченню населення Землі, його зомбуванню і обездуховлеванію, то треба визнати природність шельмування космізму. Нами-то керують, швидше, антікосмісти, люди, чиї плани та інтереси по суті суперечать ідеям розвитку не тільки людства, але і Землі, і космосу в цілому. Але це з точки зору космізму має свою логіку – усе живе повинно нести в собі здатність до смерті, тому носії смерті повинні долатися, але не зникати. Ось така картина виходить при спробі реконструкції поглядів ряду вчених і реконструкції космізму кінця 19-го – початку 20-го століття. Звичайно, її можна розширювати і додавати, проте, повторюся, це виходить за рамки окремої статті. Моє ж особисте ставлення до подібних поглядам досить просто. Існує наука, існують британські вчені. На британських учених та їх послідовників можна не звертати уваги, а треба врахувати, що космізм створювався як гіпотеза чи теорія. Правильність такого світогляду або його хибність можна до кінця перевірити тільки в міру розвитку науки. Моя-то завдання інша – реконструкція чужих поглядів. Не я космізм створював, не треба плутати мене з якоїсь Блаватської або індійський йогом, сам я насамперед історик. Але, спробувати звести чужі погляди у об’єднані завжди цікаво і корисно.