Туго у мене з гумором, але часом навіть такі передачі, як “Познер” пробивають на смех.Вчера дивився передачу Познера з участь Зюганова – це було, щось. Раніше в політиці я бачив одного клоуна, вчора побачив другого. Зюганов мені не цікавий, його ідеї відібрати у багатих і поділити на всіх нездійсненні, наділити кожного безкоштовним житлом не реалізовуються.
Але вчора, вчора я побачив іншого Зюганова, його поведінка повеселило мене. Зрозуміло з чим він прийшов на телебачення перед виборами, але, що агітація буде така відверта і нав’язлива я не припускав. У мене було таке відчуття, що сам Зюганов внутрішньо іржав над своєю поведінкою, він усвідомлено клоунаднічал. Це жесть, відповідати на кожне питання гаслами передвиборчої компанії, не чуючи Познера. Так, прийти на перший канал з газеткою і брошурами, як вуличний агітатор і нав’язувати – це через чур. Начебто солідний дядько, але ніс таку охінею, думаю він сам не вірив у те, про що говорив. Зазвичай, таку дурь я включаю в випадки коли я розумію, що не правий, але мені потрібно відстояти свою позицію – нехай навіть, якщо вона з розряду дебілізму.