Те, яким чином відгукується голова правління “Газпрому” Олексій Міллер про українську газотранспортну систему напередодні чергового раунду переговорів про долю ГТС і цінах на російський газ, демонструє, що “Газпром” аж ніяк не збирається шукати спільні підходи з “Нафтогазом” та українськими переговірниками. Коли Олексій Міллер говорить, що місце “історичного надбання” в музеї, він явно демонструє, що “Газпром” хоче, щоб його згоду брати участь у консорціумі з управління ГТС, а ще краще – контролювати її без усякого консорціуму сприймалося б як великого російського ласку .
Але голова правління “Газпрому” лукавить. Принаймні, до закінчення будівництва “Південного потоку” українська ГТС залишиться головним маршрутом постачання російського газу. Сьогодні і вона, і українські підземні сховища – необхідний “Газпрому” механізм. І якщо цей механізм доведеться коли-небудь здати в музей, це аж ніяк не означатиме газпромівського благоденства. Скоріше – навпаки.
Тому що початкові плани “Газпрому” складалися зовсім не у звільненні від транзитної залежності від України. Малося на увазі, що за обома підводним маршрутами постачання російського газу в Європу будуть прокачуватися додаткові обсяги сировини. Що будуть завантажені і “потоки”, і українська ГТС.
Якщо дійсно складеться ситуація, при якій газ можна буде переправляти виключно з використанням підводних потужностей, це буде означати скорочення російських поставок до Європи. І така можливість дійсно є – враховуючи європейську політику диверсифікації поставок, експансію скрапленого газу, плани по розробці сланцевого газу, зменшення споживання газу та ряд інших обставин, які зовсім не роблять перспективи розвитку “Газпрому” безхмарними.
Так, це може бути проблемою для України як транзитної держави. Але одночасно зростає важливість України як країни, яка споживає російський газ – просто тому, що у нашої держави немає інших постачальників сировини, немає можливості швидко скоротити об’єми споживання, є газоемкая промисловість і так далі. Абсолютно незрозуміло, навіщо “Газпрому” різати курку, яка несе золоті яйця?
Він і не ріже. Він просто хоче зробити вигляд, що ці яйця – ніякі не золоті, а самі що ні на є прості, ніяк з прибутками російського монополіста не пов’язані. Газпромівським керівникам – і їх українським союзникам – вкрай важливо, щоб ми в це повірили і зрозуміли, чому віддали Росії за безцінь вітчизняну енергетику. А далі вони вже будуть отримувати прибутки самі і забудуть свої слова про музейної цінності української ГТС. Зате самих українців і їх державу вони дійсно здадуть в який-небудь музей. За непотрібністю.
www.newsru.ua