Трупи переляканих коників погіршують грунт.

Неприємності коника, який пережив стрес від зустрічі з павуком-хижаком, не закінчуються навіть після його смерті. У статті, яку опублікував науковий журнал Science, група біологів зі Школи лісового господарства і проблем навколишнього середовища при Єльському університеті заявляє: трупи наляканих коників – загроза екосистемі і перешкода на шляху відновлення грунту.

Дієта коника сильно залежить від життєвої мети, яку той ставить перед собою. Щоб нагуляти вагу і залишити здорове потомство, комасі потрібен азот, що міститься в рослинних білках. Зовсім інша справа – виживання за всяку ціну: тоді коник перемикається на рослини, багаті вуглеводами.

Спортсмени знають, що при навантаженнях організм першими спалює саме вуглеводи (у разі людини – цукор крові й глікоген), і тільки потім перемикається на запаси жиру або білка, тому що їх складніше переробляти. Для людей, які хочуть схуднути, це привід не захоплюватися солодким – інакше в спортзалі рівень цукру впаде, а жир залишиться недоторканим. Але поведінкою коника управляє інша логіка. «Спортзал» чекає його на кожному кроці: стрибати і ухилятися доведеться в ту ж секунду, коли комаха попадеться на очі павуку. У такій ситуації вуглеводи – найефективніший джерело енергії для організму: вони дозволяють різко мобілізувати сили, зіткнувшись з непередбаченою небезпекою.

У результаті порушується екологічно вірний баланс азоту і вуглецю в організмі. Можливо, це і вигідно самому коника – але ніяк не мікробам, які будуть мати справу з його екскрементами і трупом, коли комаха, врятувавшись від павуків, помре нарешті природною смертю. Виявляється, для грунту це руйнівно. Здавалося б, її нові шари утворюються з гниючих листя і трави – ​​так причому тут мертві коники, кожен з яких важить не більше, ніж один-єдиний лист дерева? Але мікроби, які перетворюють рослини в перегній, не можуть працювати без азоту, а мертве комаха – справжній склад речовин, що містять цей елемент. Труп коника – щось подібне банки з вітамінами, звідки професійний шахтар (мікроорганізм) раз на день бере по таблетці, і це дозволяє йому добувати тонни руди (перегною).

Зрозуміло, якщо коник присвятив своє життя втечі від хижаків, його цінність як «банки з вітамінами» падає. Біологи з Єля довели це експериментально: відловлювали комах в полях, де ризик зустрітися з павуком високий і де такого ризику немає. Потім залишали їх труп розкладатися на протязі 40 днів, а потім стежили за станом грунту, удобрених останками комах, в лабораторії. Ті, кому стрес був незнайомий, допомагали траві і листю розкладатися на 62-200 відсотків швидше, ніж ті, кого за життя постійно лякали павуки.

Джерело: http://www.geo.ru/nauka/zelenenkii-byl