Губернатор Володимирської області Микола Володимирович Виноградов затвердив довгострокову цільову програму «Розвиток малих форм господарювання в сільському господарстві Володимирській області на 2012-2014 роки». Прийняття програми викликано необхідністю вирішення накопичених проблем в дрібнотоварне виробництво агропромислового комплексу.
Дія програми буде направлено на розвиток виробничої та заставної бази малих форм господарювання, вдосконалення системи виробництва, переробки та реалізації продукції, виробленої малими формами господарювання та підтримку початківців фермерів. На реалізацію програми буде виділено близько 500 млн. рублів, з них 30% візьме на себе федеральний бюджет, 30% буде виділено з коштів місцевих та регіональних бюджетів, а решту суми планується залучити з позабюджетних коштів.
Слід зазначити, що в даний час близько 50% продукції агропромислового комплексу країни виробляють сільськогосподарські підприємства, що відносяться до так званого сектору дрібнотоварного виробництва, отже, такого роду програма необхідна для розвитку і створення нових ефективних фермерських господарств.
Іншими словами, держава знову намагається реалізувати ідеї столипінської реформи, але тоді селяни жили общиною і Столипін не встиг перетворити їх у фермерів. У 90-му році історія фермерства почалася заново – був прийнятий закон «Про фермерське (селянське) господарство», який визначив статус фермера як юридичної особи.
Але фермер був зобов’язаний сам піклуватися про реалізацію виробленої ним продукції і пошуку найбільш вигідних ринків збуту. У таких умовах фермер довго не протримався і вже до кінця 90-х став здавати позиції. Кого «братки закришевалі», як у станиці Кущевській, кого податки задушили, кого конкуренція задавила (імпорт більш дешевої продукції з південних країн). Зараз, між іншим, старі проблеми не зникли, тільки додалися нові.
Держава бачить вихід із становища в реалізації різноманітних проектів, що входять в програму. Вони спрямовані на розвиток виробничої та заставної бази малих форм господарювання, вдосконалення системи виробництва, переробки та реалізації продукції і підтримку початківців фермерів.
З метою реалізації програми створена обласна комісія, яка покликана контролювати процес розвитку селянсько-фермерських господарств. В її завдання буде входити відбір учасників заходів з будівництва, реконструкції або модернізації, а також комплектація сімейних тваринницьких ферм на базі селянських (фермерських) господарств.
На минулому тижні комісія на чолі з головою з економічних питань, членом Громадської палати Сергієм Степановичем конини відвідала одне із самих великих селянсько-фермерське господарство у Володимирській області, в селі Весь, Суздальського району. Фермера Костянтина Мазуренко можна назвати справжнім господарем. У володінні фермера 300 гектарів землі і кілька одиниць техніки, включаючи імпортну – комбайни, трактори, екскаватори. Костянтин Володимирович виробляє більше половини всієї картоплі Суздальського району та чверть виробництва серед селянсько-фермерських господарств Володимирській області.
Переважно господарство Костянтина представляє рослинницької напрямок. Крім виробництва картоплі на території господарства виробляється вирощування саджанців клумбових рослин (квітів), а також саджанців декоративних і плодових дерев. Селянсько-фермерське господарство (СФГ) Мазуренко брало участь в проекті озеленення міста Іванова, поставляючи насіння та саджанці, виконуючи в повному обсязі замовлення міста. Для такого роду продукції на території господарства побудована теплиця. Планується обладнати її вентиляційним і обігрівати обладнанням. Так само задумано будівництво ангарів для зберігання техніки.
В ході бесіди з комісією Костянтин Мазуренко підняв найбільш хвилюючі питання і головним з них виявився збут виробленої продукції.
– По суті, це найгірший рік, по відношенню реалізації продукції. Скоро весна, а у мене ще 80% відсотків вирощеного продукту не продано. Це більше 400 тонн насіннєвого «елітного» картоплі і 400-450 тон продовольчого, – каже господар.
Не за горами весна, посівний сезон, а сіяти Костянтину Володимировичу не на що. Залишається надія на те, що в березні-квітні попит на продукцію підніметься. Проблема збуту полягає в тому, що ринок не адаптований для дрібного сільгосп виробника, а пристосований для великого постачальника. Продукція виставляється лотом на аукціон, де передбачається продукція за списком – будь-то картопля, капуста, буряк, морква або цибуля. А будь-який дрібний підприємець у сфері сільського господарства займається вирощуванням одного-двох видів з перерахованих продуктів. Значить, фермеру доведеться стати перекупником, щоб «грати» на нашому ринку, тобто докупити відсутню продукцію. А закон передбачає, що дохід селянсько-фермерського господарства не від сільськогосподарської діяльності може скласти не більше 30%, що вже закриває вихід на аукціони. Причому складання лотів в інтересах виробників ніякими законами не регламентується.
Не кажучи вже про селянсько-фермерському господарстві, російського виробника в цілому душить дешевизна неконтрольованого ввезення продукції з Білорусії, з причини відкритих кордонів для них і митного угоди, мається на увазі нічим не оподатковуваних перевезень товарів. Білорусь виробляє в двадцять разів більше картоплі, ніж споживає, весь надлишок йде в Росію. А на відміну від Росії, уряд «братньої» країни цілеспрямовано розвиває сільське господарство. Там і паливо для сільгоспвиробника менше, хоча закуповується воно у нас, і добрива з хімікатами для обробки посівів видаються безкоштовно. За словами Костянтина, дорога до Москви для наших фермерів просто закрита, тому що поставляється продукція з Білорусії і сусідніх країн мало не вдвічі дешевше. А для того щоб, окупити свої витрати на вирощування, включаючи кредити, він не може збивати ціну нижче собівартості.
– Ми на межі розорення … – говорить К. Мазуренко. – При тому, що ви бачили – начебто хорошу господарство, будинок, але це під заставою у банку. Виплати банку складають 250 тисяч на місяць. Кредити стають все дорожчими. Коли ми вперше звернулися в банк за кредитом, умови його надання здавалися вигідними і прозорими, тепер же ми постійно виконуємо якісь додаткові платежі.
В останні три роки разом із залученням іноземних інвесторів, разом із прийдешнім вступом країни до СОТ такому банку як «Россельхоз» (здавалося б, державна установа, створене спеціально для підтримки сільського господарства) доводиться виконувати вимоги цих самих інвесторів. Плата за відкриття рахунку, за його ведення, не кажучи вже про саму ставкою – 12%, на яку клієнт і розраховує. Ось і виходить, що насправді, все не як у рекламі або в брошурці.
По завершенні всі проблеми, підняті К. Мазуренко під час зустрічі, голова комісії С. Конін обіцяв довести до губернатора Володимирській області і політради, засідання якого пройде 28 лютого в обласній адміністрації.
На думку С.Коніна, прийшов час міняти всю модель розвитку фермерського руху, яке повинно мати свою нішу – виробництво екологічно чистих продуктів харчування на основі екологічного землеробства. А для того, щоб назавжди вирішити проблему збуту, необхідно розвивати кооперативні торговельні мережі. Муніципальна влада зобов’язані надати фермерам земельні ділянки для будівництва кооперативних сільгоспринків і магазинів по актам вибору. Для підвищення кваліфікації фермерів і створення ефективних господарств потрібно організувати школу Екофермеров. Якщо у фермерів буде гарантований збут, то прибуток буде залишатися у фермерів, а не осідати в банках.
Іван ПОПОВ
Джерело: http://www.kovrovgz.ru/details.php?ist=gp&id=412 # top