Продовжуючи

Продовжую читати
Річард Пайпс
Росія при старому режимі
Автор жжот напалмом
http://www.lib.ru/HISTORY/PAJPS/oldrussia.txt

Навряд чи є сенс докладно пояснювати, чому наш огляд громадських
класів старої Росії починається з селянства. Ще в 1928 р. чотири п’ятих
населення країни становили особи, офіційно зараховані до селянського
званню (хоча і не всі з них обов’язково займалися землеробством). Навіть
сьогодні, коли перепису показують, що більшість жителів Росії відносяться
до городян, в країні зберігаються безсумнівні сліди селянського минулого
через те, що жителі радянських міст в більшості своїй були раніше
селянами або представляють собою найближчих нащадків селян. Як буде
показано нижче, протягом всієї російської історії міське населення
зберігало тісні зв’язки з селом і переносило свої сільські звички на
міську грунт. Революція показала, наскільки неміцною була урбанізація
країни. Майже відразу ж після її початку міське населення стало розбігатися
по селах; з 1917 по 1920 р. Москва втратила половину своїх жителів, а
Петроград – дві третини. Як не парадоксально, хоча революція 1917 р.
здійснилась в ім’я створення міської цивілізації і була спрямована проти
“Ідіотизму сільського життя”, насправді вона посилила вплив села на
російську життя. Після повалення і розгону старої європеїзованої еліти
зайняв її місце новий правлячий клас в масі своїй складався з селян у
різних обличчях – хліборобів, крамарів і фабрично-заводських робітників.
Оскільки справжньої буржуазії в якості зразка для наслідування не було,
нова еліта інстинктивно будувала себе за образом і подобою сільського
верховода – кулака. І донині їй не вдалося позбутися від слідів свого
сільського походження.

* 3 Цікаво, як комуністичний режим скористався цими
селянськими символами в своїх власних цілях. “Червоний” – слово,
Значить для селянина також і “красивий”, зробилося емблемою режиму і
найулюбленішим його прикметником. Говорить сама за себе і аналогія між
“Битим” в “більшовиком” – в обох випадках це символ влади.

Різночинець Бєлінський, який знав мужика краще, ніж його друзі з
дворян, висловився на цю тему досить прямо, коли засумнівався в
здійсненності їх мрії про демократичну Росії:
У понятті нашого народу свобода є волаючи, а воля – озорнічество. Чи не
пішов у парламент, б звільнений російський народ, а в шинок побіг би він,
пити вино, бити скло і вішати дворян, які голять бороду і ходять в
сюртуках, а не в сіряк … * 18
18 Лист до Д. І. Іванову від 7 серпня 1837 р в [В. Г.] Бєлінський,
Листи, СПб., 1914, 1, стор 92.

До
числу недоступних селянському розумінню абстракцій ставилося й право,
яке вони були схильні змішувати зі звичаєм або зі здоровим глуздом. Вони не
розуміли законоправія. Російське звичаєве право, яким керувалися
сільські громади, вважало зізнання обвинуваченого найпереконливішим
доказом його провини. У створених в 1860-х рр.. волосних судах,
призначених для розбору цивільних справ і керованих самими
селянами, єдиним доказом у більшості випадків було
визнання підсудного. * 19 Селянину точно так само важко було зрозуміти, що
таке “власність”, яку він плутав з користуванням чи володінням. За його
уявленням не жив у своєму маєтку поміщик не мав права ні на землю,
ні на її плоди. Селянин міг легко запозичити річ, в якій, за його
думку, законний власник не потребував (наприклад, дрова з панського лісу),
проте в той же самий час виявляв вельми гостре почуття власності,
якщо мова йшла про землю, худобині або знаряддях інших селян, оскільки ці
речі були потреби для заробітку на хліб. Селяни дивилися на адвокатуру,
створену судовою реформою 1864 р., просто як на нову породу тих же самих
хабарництва чиновників: інакше навіщо ж адвокати беруть гроші за
визволяння потрапили в судову переробку? Селянин терпіти не міг
формальностей і офіційних процедур і був не в змозі розібратися в
абстрактних принципах права і державного управління, внаслідок чого
він мало підходив для будь-якого політичного ладу, крім авторитарного.
* 19 С.В. Пахман. Звичайне цивільне право в Росії, СПб., 1877. I,
стор 410-12.

і такого термояду з цитатами з класиків революції – там мішками.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>