Коли мені стукнуло 30 років я, в одночас, вирішив, що стану фотографом. Який був наївний дурень … втім, хто міг припустити, що через десять років фотографами стануть всі. Бути одним з усіх – що може бути нудніше …
Загалом, знайшов тут у засіках альбомчик, який колись тягав із собою на предмет заманити на зйомку дів прекрасних і юних. Зйомки ровняк 98/01 років. Треба сказати, що набір освітлювального обладнання в мене був ще той … два “Філа -106″ і “UNOMAT-24TAC” – хто знає, той зрозуміє. Коротше, жодних вам пілотів, регулювання потужності і радіосінхронізаторов. Про флешметр я тільки чув, в руках не тримав, всі розрахунки експозиції методом ділення, додавання і віднімання у стовпчик. Парасолі самопальні. Природно плівка, цифри ще в природі не було.
Картинки без ретуші і фотошопу, прямий друк, ніякого кадрування. Час був не багате й на одну зйомку я витрачав максимум 36 кадрів, а частіше – 18. Охрененно дисципліна – в чомусь помилився – кадр в відро, без варіантів.
Типу портфоліо робив панночці. 36 кадрів. 1998р. Мій стаж, приблизно, півроку. апарат Зеніт TTL.
Подружки прийшли пофоткаться – 18 кадрів. рік той же. апарат той же.
Робив панночці портретів – 18 кадрів. рік 2001. як пом’якшувальну фільтра був використаний чорний панчіх.
апарат Canon eos-650.
Дві різні фотопрогулочкі по 18 кадрів. рік аж написаний – 99. апарат Nikon FM-2
Дві різні портретні зйомки. 99-00 рр.. апарат Canon eos-650
портрети для панночки. 2001 рік. Canon eos-650
