Пригадалася розповідь матері з Хами: її малюка вбили, а тіло забрали, щоб такий Абу Хасан міг зняти сюжет про похорон “жертви режиму”. Вона побивалася ще й тому, що їй навіть не дали попрощатися з дитиною … Кібервоіни, … .

Стартап від Хіларі: технології для допомоги повстанцям Сирії
warandpeace.ru

Абу Хасан більше схожий на хіпстера ніж на революціонера – він одягнений в рожеву сорочку і чорні джинси, в руках пачка сигарет. Він починає нерішуче розповідати про свою діяльність. Йому не терпиться повернутися в обложене місто Хомс в Сирії, але він швидко пожвавлюється при питаннях про те, як він боровся проти Башара Асада, використовуючи АК-47, відеокамеру та Інтернет – розповідаючи про те, як американці зробили з нього кібервоіна.
Абу Хасан (це не його справжнє ім’я) повідомив 8-го червня TIME, що він вже давно веде енергійну боротьбу і шрами тому доказ. Під час зйомки демонстрації проти режиму, що проходила в Хомсі, в грудні він почув вибух, і йому сказали, що два урядових танка направляються до натовпу. І ось Абу Хасану в 26 років потрібно було вибрати: продовжувати займатися зйомкою або взятися за зброю? Він вирішив робити і те й інше, схопив АК-47 з своєї машини
, А камеру встановив на піднесеності, щоб вона охоплювала все, що відбувається. Як тільки він кинувся вперед, броньований Land Rover розвернувся перед натовпом і урядові війська відкрили вогонь. Абу Хасан і бійці з Сирійської Визвольної армії, повстанські сили, що захищають демонстрантів, відкрили у відповідь вогонь, щоб дати час цивільним людям дістатися до укриття. У відповідь засвистіли кулі, і Абу Хасан був поранений в плече шрапнеллю. “Я дивуюся, як я не отримав більш серйозне поранення або взагалі не був убитий”, сказав він.
Абу Хасан завантажив відео бою в Інтернет – опозиція в той час тільки вчилася діяти таким чином. Незабаром після цього, місцевий лідер дисидентів вибрав колишнього інженера для проходження за кордоном ще більш складних тренувань з комп’ютерного шифрування, обходу урядових захисних систем і безпечному використанню мобільних телефонів – навчання було люб’язно надано Державним департаментом США. Тренування допомогли повстанцям взяти верх на одному фронті в битві проти президента Сирії. Незважаючи на те, що режим Асада громив опозицію в реальному житті, диктатор програв битву, що відбувалася в інтернеті.
У ході цього процесу, адміністрація Обами перетнула незриму грань. Вашингтон заявив, що він не буде активно підтримувати сирійську опозицію в її зусиллях щодо зміщення Асада. Офіційно США заявили, що вони беруть до уваги роботу місії ООН під керівництвом Кофі Анана і не будуть потурати продажу зброї опозиційним групам до тих пір, поки спостерігачі ООН знаходяться в Сирії. Однак, як стало відомо з урядових джерел США, адміністрація Обами проводить тренінги, пов’язані з технологіями роботи в медіа-простанство, і підтримує сирійських дисидентів через дрібні некомерційні організації, такі як Інститут з висвітлення війни і миру (Institute for War & Peace Reporting) і Фрідом Хаус (Freedom House). Відеоролики нібито скоєних злодіянь, на зразок матеріалу
відзнятого Абу Хасаном, що поширюються як вірусна епідемія, зробили з Асада самого засуджуваного людини на планеті. Вони допомогли повернути проти нього Лігу арабських держав і мало не щодня ставлять небагатьох, що залишилися у нього союзників у неприємне становище. “Навіть якщо уряд [США] та веде діяльність в Сирії, воно не збирається нести за це пряму відповідальність”, говорить Лоуренс Лессінг, директор центру етики фонду Едмонд Дж. Сафра в Гарвардському університеті. “Програмне забезпечення, яке ви розміщуєте на сайті Свобода в інтернеті (Internet Freedom Coalition – прим. Ред), конфліктує з програмним забезпеченням, розміщеним існуючим урядом, і подібні дії можуть розцінюватися як акт агресії”.
Насправді програма почала діяти ще 4 роки тому, але мета її була інша: Китай. У 2008 році релігійно-ліберальний ветеран-правозахисник Майкл Горовіц, прийшов до свого друга конгресмену Франку Вульфу, республіканцеві від Вірджинії, і порадив направити фінансування на допомогу Фалуньгун, релігійної групи, яку Пекін затаврував як небезпечний культ. Гроші повинні були допомогти дисидентам поширити програмне забезпечення для того щоб подолати масивну мережевий захист Китаю і сформувати організацію в онлайні, а також вільно спілкуватися з усім іншим світом. Вульфу вдалося отримати асигнування в розмірі 15 мільйонів доларів. Але американські дипломати побоювалися, що цей крок призведе до ускладнення відносин з Пекіном, тому грошей на це було витрачено небагато. Ну а потім іранські протести 2009-2010 і торішня Арабська весна зробили словосполучення “свобода в Інтернеті” набагато більш модним терміном у Вашингтоні. Незабаром конгрес додав до колишньої суми ще 57 мільйонів доларів державі на витрати в наступні 3 роки. Гроші поділили на три напрямки: навчання та тренування; анонімність, яка маскує особу користувача, зазвичай за допомогою шифрування; та обхідні технології, які дозволяють користувачам обходити урядову цензуру так, що і їх робота і дії репресивних режимів, можна буде побачити по всьому світу.
Фінансування надходить із офісів, що знаходяться в південно-східному куті на сьомому поверсі будівлі Державного департаменту ім. Гаррі С. Трумена у Вашингтоні. Там, команда з шести осіб – дві жінки і чотири чоловіки видають гранти “Свобода в Інтернеті” некомерційним групам і розробникам програмного забезпечення, які допомагають дисидентам по всьому світу. Більшу частину робочого дня ця команда зайнята просіюванням сотень пропозицій по виділенню грантів і прочитанням думок експертів про те, які з них найбільш багатообіцяючі. “Ви не знайдете комерційних постачальників для цієї справи, тому що на цьому грошей не заробиш. Всі лунає абсолютно безкоштовно”, говорить Бен Скотт, який працює з командою в будівлі Держдепу. “Не так вже багато користувачів у світі обізнані або достатньо ерудовані, щоб розробити ці технології”. В цілому, за 50-ти програмам, на 10-ти мовах було навчено більше 10 000 блогерів, журналістів і активістів, а більше сотні тисяч отримали доступ до матеріалів і інструкцій, опублікованих цими групами.
Особлива іронія полягає в тому, що більшість підривних ноу-хау, які йдуть на експорт для сирійської опозиції, спочатку розроблялися для обходу (систем безпеки-прим.ред.) Адміністрації США. Одна з груп інструкторів, спонсорованих американцями, наприклад, тренує активістів тактиці використовуваної торговцями наркотиків, яка була показана в популярному шоу The Wire. Для того щоб дійсно забезпечити свої телефонні розмови активістам радять використовувати Сім-карти, зареєстровані на мертву людину помістивши її в дешевий телефон, від якого можна легко позбутися. Інша технологія обходу називається Tor, вона дозволяє дисидентам обходити сирійських цензорів інтернету, їй краще користуватися наркоторговці, а так само і група хакерів під назвою “Аноніми” (Anonymous). Ще проти Асада були створені сервіси для поштових скриньок і дошки повідомлень схожі на ті, які були розроблені на RiseUp.net, групою антиурядових протестувальників, які неодноразово потрапляли під приціл ФБР.
Програми з обходу систем безпеки
, Які стануть ще непомітніше, вже на підході. Новий Американський фонд (New American Foundation) виділив грант для створення програмного забезпечення під назвою “Інтернет у валізі”, яке може забезпечити доступ до Мережі, навіть коли місцева влада відключать локальні мережі. Один з додатків встановлює кнопку тривоги, при натисканні якої дисидент, у разі якщо він зупинений силами поліції або іншими службами безпеки, може видалити всі свої контакти і викривають його докази зі свого смартфона. Інше додаток видає помилковий екран в разі набору неправильного пароля. А ще одне, розмиває особи дисидентів, так, що знятий матеріал і фотографії протестів можуть бути опубліковані, не розкриваючи особистості людей, які виходять на вулиці, ризикуючи своїми життями.
Під час своєї відсутності в Хомсі цієї зими, Абу Хасан пройшов п’ятиденний курс Комунікаційна Безпека 101, який почався з самого основного інструменту: стільникового телефону. Уряд Сирії контролює телефонні мережі країни і може відстежити місце розташування дисидента, навіть використовуючи їхні власні телефони для прослуховування. Активісти вчаться прибирати батареї, коли телефон не використовується, носити з собою відразу кілька телефонів і міняти їх як можна швидше при необхідності. Їх також навчають, як зашифрувати переговори в інтернеті, встановити безпечне підключення та заховати файли на комп’ютері. Інструктора попереджають, що сирійський уряд теж бере участь у кібервійні. Поліція використовувала звичайні дружні електронні листи для розсилання шкідливих програм всім користувачам з листа контактів дисидента. Як тільки комп’ютер інфікований, шкідлива програма може відстежити будь-яке натискання клавіш і таким чином Великий Брат в Дамаску може бачити, що друкує дисидент, кому він це пише, програма також відстежує кожен новий пароль.
Проблема на сьогодні полягає в тому, що програмне забезпечення надходить відразу обом сторонам. Режим імпортував технології для стеження за людьми в онлайні із США. “Багато хто з цих технологій можуть бути використані в добрих цілях”, говорить Саша Мейнраф (Sascha Meinrath), що очолює проект “Інтернет у валізі”, “але з іншого боку вони виглядають як угода Фауста з дияволом”. Минулого місяця адміністрація Обами випустила розпорядження президента, оскільки воно пов’язане санкції на будь-які компанії допомагають Сирії або Ірану порушувати права людей.
Кампанія, в якій використовуються високі технології, проведена Вашингтоном, не призведе до повалення Асада з трону. Але вона дала сирійським дисидентам певну впевненість, не дивлячись на те, що у режиму є перевага
в вогневої потужності. Через місяці після тренувань Абу Хасан відзняв вже безліч відео. Коли його запитують, яку зброю більш потужне, його АК-47 або його відео камера, Абу Хасан посміхається. “Мій АК!”, Говорить він. Потім замовкає на кілька секунд. “Взагалі-то, якщо є інтернет з’єднання, то моя камера більш потужна зброя”, – повідомляє Бабак Дегханпішех
http://www.newsland.ru/news/detail/id/994677/