У п’ятницю проводили депутатські слухання з дорожньої галузі. Тема, як відомо, одна з двох ключових і вікових у нашій країні. Плюс з 2012-го року фінансування дорожніх робіт буде йти за новими правилами. Ми, в черговий раз, продемонстрував свою відкритість і готовність публічно обговорювати будь-які проблемні питання. Як завжди, була і он-лайн трансляція.

Але часу в мене створює відчуття, що багато хто починає плутати форму і зміст. Ми адже проводимо публічні обговорення та зустрічі з громадськістю не для того, щоб просто поговорити і провести час з «цікавими людьми». Нас цікавить результат. Якісь конкретні пропозиції, може бути, нові питання, нові теми, які раніше не піднімалися і не обговорювалися. Але замість цього ми змушені раз по раз розповідати одне і те ж.

Ось напередодні депутатських слухань у мене пройшла така зустріч з “ініціативними автомобілістами”. Вони написали мені через сайт уряду, що планують акцію протесту з транспортного податку і хочуть зустрітися. Ок, зустрічаємося, хоча по темі транспортному податку я виступав і зустрічався не раз, не два і не три. Сам автор листа з пропозицією про зустріч не приходить (зате потім бадьоро дає коментарі ЗМІ), приходять інші люди і в 101-й раз запитують: «а навіщо транспортний податок? А можна його скасувати? А що у нас взагалі з дорогами? А якось можна подивитися на що гроші витрачаються? ». На всі ці питання я багато разів відповідав. Хто не чув – без проблем може знайти все в інтернеті. Гаразд, тим не менш розповідаю. Запрошую людей на депутатські слухання. Не приходять. Потім читаю знову ж в інтернеті: «Не змогли, але наступного разу обов’язково». Але акцію протесту потім, зрозуміло, проводять. Ось такий підхід і формат спілкування, на мій погляд, дискредитує саму ідею громадянського суспільства та громадського обговорення. Суспільство, громадські організації, якщо вже вони вступають у діалог, то повинні бути готові не просто ставити дитячі запитання, але й формулювати своє, аргументовану думку і позицію.

А депутатські слухання пройшли на цілком хорошому рівні. І до речі про інформаційної відкритості. Коли ставлять питання – «а як можна контролювати хід ремонтних робіт і стан доріг після?». Відповідаю – у нас все відкрито. Ось повна карта робіт на обласних дорогах у 2011-му році з інформацією про ділянки робіт, терміни виконання і т.д. Ось перелік всіх обласних доріг з інформацією про експлуатуючої організації, про те, коли і які ділянки ремонтувалися і т.д.

Ще за підсумками слухань рекомендували муніципалітетам проводити подібні заходи. Громадян адже хвилює не тільки стан обласних доріг, але і муніципальних, і вулично-дорожньої мережі. І неправильно давати тільки частина загальної картини – у жителів має бути комплексне розуміння і можливість впливу на ситуацію на всіх рівнях. Але муніципалітетам ми можемо тільки рекомендувати – подивиться чи стануть вони виносити в публічну сферу свої дорожні плани.

Ps Матеріали слухань на сайті Законодавчих зборів тут.