Як завжди “Аерофлот”, як завжди через Москву-Шереметьєво. Мене тут запитують – а що, прямих рейсів немає? Навіщо плодити сутності без необхідності, як заповідав Вільгельм Оккам? Відповідаю: ви будете сміятися, але спільний рейс авіакомпанія “Росія” і “Аерофлот” (прямий, виконується “Росією”) займає у мене приблизно аналогічний час – тобто 7:00 від порога до порога, з урахуванням, що в Самарі аеропорт ДУЖЕ далеко від міста. Яка різниця, два борти або один? Тим більше що на “Росії” обслуговування куди гірше, ніж на “Аерофлоті” – от не люблю я їх.
А так все пройшло відмінно, за винятком чутливої турбулентності між Самарою і Москвою (небо чисте, але потрясло непогано). У Шереметьєво, на жаль, мій улюблений бар “Кетті О’Коннор” біля гейтов 16-17 заборонив палити біля барної стійки, що не є добре – тільки у далеких столиків під витяжкою, а там завжди повно народу.
Рейс номер 20 Москва-Пітер здивував нестандартним для московських бортів заходом на посадку – йдемо на висоті кілометра три-чотири, вся Нева зверху видна від витоку на Ладозі до гирла, повна панорама на СПб по правому борту і … І ми проскакуємо Пітер на висоті, і десь уже за Оранієнбаумі і Великий Іжорою починаємо розгортатися з дуже нехлим креном на борт, вже звідти заходячи на Пулково. Досить стрьомно, коли крен на борт більше 30 градусів плюс потряхіваніе від висхідних потоків – триває це хвилин п’ять. Так що посадка була із заходу, а не зі сходу, як зазвичай.
Втім, як зазвичай, доставили в кращому вигляді. Традиційно тусующіеся в Шереметьєво нещасні менеджери “Сіті-банку” і доебивающіеся до всякого зустрічного-поперечним мене нарешті дістали – дівчинці сказано було так: “Дуже добре, оформляєте мені золоту карту” Сіті “за 20 хвилин і більше ніколи не пристаєте”. Дівчинка погодилася. При оформленні анкети її ввело в ступор місце роботи – Wargaming.net LLP, – “А адресу московського офісу?” А нету. Є в Мінську, є в Лондоні, на Кеннон-стріт 60. Загалом, нехай сама розбирається. Можна було назвати просто “Лениздат” з простою адресою Фонтанка 59, але нехай менеджер страждає – це їх робота.
Словом, трохи втомлює, але цілком позитивно. Літати мені подобається, особливо коли береш ті місця, де гарантовано всі три крісла будуть вільні – так і вийшло на обох бортах.
Обіцяли на сайті при купівлі квитків “Сухий Суперджет”, але виявилося, що традиційні А-320. Зокрема “А. Аляб’єв” (здається я на ньому разів п’ять вже катався, за минулий рік. Практично у всіх аропланов АЕФ особисті імена) – ось він:
Подивитися на Яндекс.Фотках
Пост проплачений “Аерофлотом”, ясний пень.