Рапунцель: Заплутана Історія / Tangled, 2010
Режисери: Натан Грено і Байрон Ховард
Автор сценарію: Ден Фогельман за мотивами казок братів Грімм
Композитор: Алан Менкен

У деякому царстві, у деякій державі, в далекій високій вежі вже вісімнадцять років жила-була вдавалася вимушеного ескапізму дівчина на ім’я Рапунцель (наголос на другий склад). Відсутність класичної освіти юної златоволосой панянки компенсувалися допитливістю, працьовитістю, красою, життєрадісністю, умінням співати і розкішної двадцятиметрової шевелюрою (на голові); брак спілкування – маленьким антропоморфним (за вчинками) хамелеоном і турботливою матусею Готель. Мрія юності – вивчити причини прецікаві атмосферного явища, що проходить із завидною регулярністю акурат на день її народження. Комплекс провини перед матінкою не дозволив би Рапунцель реалізувати свою мрію, якби волею випадку в її вежу не забрався в міру приємний асоціальний суб’єкт по імені Флінн Райдер, з яким за допомогою не цілком легальних методів аргументації (сковорідка і шантаж) було досягнуто взаємовигідну угоду.

Прагнення Disney Animation Studio закріпитися на п’єдесталі повнометражної комп’ютерної анімації завжди викликало у мене повагу. Курча Ципа, Знайомство з Робінсоном, Вольт і ось Рапунцель. Якщо перші два фільми могли вважатися своєрідною “пробою пера”, то ніжно улюблений мною “Вольт” вже сміливо може вважатися грою у вищій лізі, незважаючи на досить скромний (стосовно якості мультфільму) касовий результат, який я списую на вередливість глядача Але саме в “Рапунцель” діснеевци замкнули коло – з’єднали для себе сучасну тривимірну анімацію з історією про принцесу. І, на мій погляд, з цією задачею вони впоралися чудово. Можна багато писати про чудових другорядних персонажів, про мільйонах бюджету та унікальних ефектах, але фільм роблять Фільмом дві головні речі – зворушлива головна героїня і пісні Алана Менкена.

Рішуче неможливо втриматися від посмішки при вигляді цієї умилительно-серйозній або усміхненої мордочки з величезними зеленими очима. Здається мені, в Японії фільм також буде користуватися популярністю. Ну, так про що це я, ах да. Про дубляж не можу сказати нічого поганого, тому що у анімаційного Діснея він завжди на висоті, крім того, співочі таланти Вікторії Дайнеко (втім і зовнішні дані теж) мені завжди подобалися, тому констатую, що з російськими версіями пісень все в порядку – дуже проникливі . Дивилися з племінником в на прес-показі в Атріумі (картинка не повністю вміщувалася в екран) і йому, що характерно, теж дуже сподобалося. На Оскарі буду вболівати за “Як приручити дракона”, але яку можливу нагороду “Рапунцель” вважаю абсолютно заслуженою.

Сміливо рекомендую до перегляду.

З нагоди виходу картини в прокат, ділюся рецензією на “Рапунцель”, отсмотренную з племінником ще 12 листопада.