Хто про що, а я про комуніста Шулепова. Останнім часом якось надто вже тісно переплітаються наші з ним долі, прости Господи. Не так давно добрі люди передали, що він в рескомі назвав мене на засіданні закритої комісії змією (правда, не підколодна – видать фейсом не вийшла).

А днями з’ясувалося, що чоловік сей подав до суду на нашу газету – за мою статтю про його горезвісний дитсадок, перетворений на суперкоттедж (ну, за мірками Краснозатонского). Дик от. Сьогодні, тобто у вівторок, – перше засідання за “Євонов” позовом до нас. Що ж, будемо битися.
Одне не зрозумію: він навіщо щодо себе ж вирішив роздути те, про що народ давно забув? Як забувається подібно страшенно сну все, що так чи інакше пов’язано з виборами … А тепер преса буде жувати і жувати заново історію про те, приватизував він будівля, куди раніше діток водили, чи ні. Власне, ми будемо доводити перше. Очч цікаво, чаво хоче від нас лідер комуністів республіки …
Коротше, завтра після першого засідання (а воно буде вельми формально-паперовим – знаю по бааааааальшому суддівському досвіду) відпишуся.
А взагалі, повертаючись до мого наречення змією, хочу сказати: помилився в жінках В’ячеслав то Іваничу. Змія ж ж та, кого на шиї пригріває. А на його шиї пригріти зовсім навіть не я, а інша дама … “І не відомо, кому пощастило”, як співається в пісні)))