Чудеса на вулиці Столєтова
Златоуст своєрідне місто. Десь сучасний, а десь затишно патріархальний. Коли гуляєш по Златоусту, часом здається, що подорожуєш на машині часу.
Ось три вулички, які затишно розташувалися між тасьмою і лінією залізниці. Столєтова, Володарського та Фурманова. Навіть і не знаєш, до якого селищу їх приписати. До Ніжневокзальному? Так вони від нього відділені тасьмою і пристойним пустирем. До Кировскому? Вони від нього струмком відділені. Нерастаявшій замет на знімку справа рук цього струмка, який за зиму стільки льоду наморозили, що печеня квітневе сонце ніяк не може його розтопити.
Загалом, як не крути, а ці три вулички самі по собі. У гарну погоду пройтися тут одне задоволення. У всякому разі для мене, що виріс приблизно на такий же Златоустівській околиці. Буваю тут частенько, особливо на вулиці Столєтова, яка в’ється по лівому березі тасьмою.
Ось він, лівий берег тасьмою. Вдалині видно будинки Ніжневокзального селища та Середній Таганай.
Забув сказати, що вулиця Столєтова вельми своєрідна, замість непарного боку у неї лівий берег тасьмою, на якому я вчора побачив ось це.
Як раз навпаки доглянутого салатного будиночка.
Я ж казав, що в Златоусті повно креативних людей. Ось вам ще один доказ – маленький парк чудес. Точно можу сказати, що з’явився цієї весни, на початку лютого нічого такого не було, і в минулому році, скільки пам’ятаю, теж …
Товстий вусатий мужичок і дві дами. Дуже мальовнича група!
Морда лиця у мужичка лукава-лукава. Цікаво, що в нього на думці?
Ось що можна створити зі старої взуття і пари палиць! Готовий герой смішного мультика.
А ви кажете, що пластикові пляшки це сміття. Варто тільки включити фантазію і вони перетворюються на добродушного Духа Весни. Ось він, весь цвіте і посмішка до вух.
І навіть пси на цій вулиці якісь добродушні, от як цей Рижик. Гавкнув пару раз і замовк, бачачи, що нічого поганого я і в думках не тримаю. Ну а пару раз це треба, все-таки вартувати поставлений.
Друга трійка, знову красень чоловік і дві дами. Весна, проте …
Щось у кавалера справи не дуже. Одна дама взагалі покинула, інша повернулася задом. Ох вже ця жіноча непостійність!
Що тут сказати? Милі сваряться, тільки тішаться.
А цьому все одно. Філософ, проте …
Поки я збирався зробити портрет тасьмою в контровому світлі, на ровері під’їхав пацан і потрапив в кадр. Помахав руками, сів і поїхав. Чого йому треба було, подумав я. Знімав-то широкоугольнику, а хлопець був на віддалі …
І тільки переглядаючи відзняте на компі, зрозумів, що робив пацан. Та камені він кидав. Видно ж, як бризки летять. Ось, що техніка нині відобразити може!
Тасьма нині ніби як повноводна, знати на Таганай вже сніг танути почав. По берегах розцвіла верба. Тиждень тому тільки пухнасті кульки, схожі на котячі лапки були, а сьогодні …
… Он яка краса!
Кот взяв сьогодні вихідний, тому довелося віддуватися мені. Сильно розтікатися думками по древу не став, вже дуже погода хороша, треба ще на зйомки сходити. Так що вибачте, якщо що не так.