Дорого. Нудно. Безглуздо.

Дорого.

Ні, не “красиво” – “дорого”. Ну, напевно. Тобто я звик, що якщо такий ось масштаб – то це, мабуть, варто було грошей. Напевно, 100 мільйонів. Або 200 – фіг його знає: серед вас є людина. здатний по картинці відрізнити фільм за 150 млн від фільму за 200 млн? Ось і я не можу. Хоча, здавалося б, 50 млн – це різниця.

(50, блін, мільйонів! Можна замовити 200 серій графіки у PAWorks, а на здачу купити замок в Шотландії і сценарій Хідеакі Анно)

Нудно.

Ну а що мені робити, коли сценарій описується словами “10 + дебілів пішли невідомо куди, знайшли книжку з написом Не читайте, а то перемрете!, Але все-таки прочитали, а потім померли всі, крім блондинки”?

Я от звик в таких випадках відкривати пиво, насипати тарілку чіпсів, відкидатися на дивані, а потім іржати / заспокоювати обнятую няшу / переморгуватися з френдом – мовляв, у якому порядку цих будуть жерти? Тому як, зрозуміло, я дивлюся вдома на DVD щось із золотих 80-х, типу “Зловісні мерці-11″.

“Прометей” таких радощів не надає.

Дивитися доводиться в кінотеатрі; пива немає; дебіли, яким належало б виглядати сексуально стурбованими тінейджерами, виглядають чомусь на 30 з гаком років (ні, розум і заклопотаність у них цілком собі в тин-нормі, але чому too old?!); френд спить; а головне – режисер весь час запевняє, що я дивлюся щось серйозне.

Ви вже визначіться, добре? Або “серйозне”, або “книжку знайшли”.

Безглуздо.

Так-так, той самий. Про масові розстріли сценаристів.

Криза ідей? Не, не чув. Тобто чув, але вважаю за дур, оскільки шлях з цієї кризи знають всі. Не знаєте? ОК, показую. На моєму комп’ютері цей шлях виглядає так:

D: \ Download \ Books \ SciFi \ USA \

Хлопці, ви взагалі з якої-країни-то, м? Америка, чи що? Вибачте, попрошу повторити – це та сама Америка, яка володіє (ну якщо по часнику) найпотужнішою і самої різноманітної літературної НФ-традицією?!

Ви, схоже, з якоїсь іншої Америки, якщо у вас там в Голлівуді “криза ідей”. Грамоті навчитися не пробували? А подумати? Або мені перейти до прямого підкупу і сказати, наприклад, що екранізація “Лівою руки пітьми” – це не просто видовищно, це, як на наш час, ще й пряма доріжка до “Оскару” – бо тема? І адже таких “наприклад” будь-який читач легко набере з півсотні за двадцять хвилин.

Альо, Рідлі? чи не ти проходив цим самим процитованим шляхом і заглядав в папочку “Філліп Дік”, м? І як результат, сподобалося? А що більше не заглядаєш? А в сусідні? А якого хера ти тоді замовляєш сценарії у недоучок, які – МВАХАХА! – Вчилися на твоїх власних фільмах, знятих якраз по цим, з татусів, ідеям? Чорт візьми, та піди і порівняй хоча б тему роботів в “Прометеї” з твоїм же власним “біжить …” – Соромно-то не стане?

Summary: Рідлі Скотт, ти зняв гівно.