Люб’язні серцю моєму парафіяни і возлюленние парафіянки! До вас звертаюся я, старий цИнічний йорнік, распіздяй і безвідповідальний балагур.

У передчутті того, що 31 грудня, після об’їзду довіреного мені лісництва, Рухну або я, або інтернет, дозвольте виголосити мені тронну промову трохи загодя. Обіцяю бути лаконічним.

Вітаю вас з наступаючим! Не вірте ні в які передбачені насуваються катастрофи, бо в цій разнесчастной країні щороку катастрофа і у всіх нас – її мешканців, давно вже виробився стійкий імунітет до цього всього. Але нехай для кожного з вас окремо майбутній рік буде ЩЕ краще, ніж минає. Нехай принесе він вам все, чого вам не вистачає за винятком того, що супроводжується фразою “цього мені тільки й не вистачало”.

Дружньо обіймаю всіх парафіян і пристрасно обжимається і притискаю всіх парафіянок.

Щиро ваш, Льова.

PS Джингл Беллз, джингл Беллз – в сенсі: дзень-дзень-дзень, дзень-дзень-дзень, колокольци дзвенять …