Раз Бог не дав розуму, але нагородив словами,
злість не прибрати з часом в душі,
раз людина не дослухається розуму живому,
почити йому на лаврах буття ….

Є в житті люди, у яких помста-мета життя. Він знаходять собі розвагу знущатися над іншими, якщо колись ці люди їх чимось зачепили в душі. Іноді вони залучають до цього своїх друзів, ну щоб якомога більше людей гаділо про цю людину, тільки вони не розуміють одного, все те, що вони роблять повертається страшним бумерангом.
Людина занурюється в справжнісіньке пекло, з якого вже не буде виходу, але до цього він вважає, що він завжди буде безкарний, ох як помиляються ті, хто так вважає. Помста не кращий засіб на землі, але іноді дуже серйозно ставить людей на місце.
Я за розумну помста в цьому житті, що і роблю іноді на свій розсуд, бо люди не розуміють російської мови, значить будуть жити в повній прострації буття. Бог дав мізки, але забув дати ключі до них, бо десь вони загубилися ….