З цікавістю і бридливістю спостерігав за всенародним плачем в КНДР. А тепер там розгорнулася компанія з переслідування тих, хто плакав погано або зовсім не вичавив із себе ні сльозинки.

Чи розуміють наші пристрасні послідовники мавп – альфа-самці з управлінь, нашістскіе Мурзилки і партійні діячі “Єдиної Росії” і “Народного Фронту”, що вони зараз виступають саме за такий лад? Тобто ці засмучені корейці – звичайні кар’єристи. І перебіг думок у них знайомий до болю.

Подумаєш, треба трохи покривлятися на публіці, зате квартира, дача, машина велосипед. Дівчата будуть любити. Ну або не дівчата. Загалом, хто треба, той і буде любити. Адже ти успішний. Ти займаєшся реальною справою. Чим сильніше заходити в істериці на похоронах вождя, тим краще йде в гору твоя кар’єра.

А всі хто не ридає, ті лузери. Вони зраджують країну і продалися американському імперіалізму.