Хто бачить сни і пам’ятає імена,
Хто чує трав переривчасті мови,
Кому ясні йдуть днів предтечі,
Кому співає закохана хвиля;
Той, чия душа землею убілю,
Хто тягар дум, як плащ, прийняв за плечі,
Хто возжигались містичні свічки,
Кого вабила Ізіди пелена.
Хто не пішов шукати земної насолоди
Ні в танцях жриць, ні в оргіях менад,
Хто в чашу млостей не вичавити виноград,
Хто, як Орфей, порушивши всі перепони,
Все ж не вимучив рідну тінь з дна, -
Тому в любові не радість зустрічей дана.
(М. Волошин. Із вінка сонетів Corona Astralis)
І все ж неправі і помилкові судження типу – ах, Коктебель вже не той, немає колишнього духу, наїхали! Пошукати, розпитати, поритися в запорошених засіках і засіках, розговорити старожилів. Або для початку піднятися на гору Кучук-Єнішар, до надгробній плиті М.Волошина, перейнятися його поглядом і ракурсом, це найпростіше ….
1) Кучук-Єнішар, вид від підніжжя в негоду …
2)
3) Поклонитися праху Макса на вершину Кучук-Єнішар підіймається чимало цікавих особистостей. “Не треба мене знімати!” Знавець місцевих красот, історик і краєзнавець …
4) Він же клацнув нас з моїм супутником, парапланеристи Юрою на прізвисько Біоніка-2 …
5) Вид від могили Волошина в бік Феодосії і мису св.Іллі. Цими увалами бродив він, жадібно вбираючи пейзажі …
6) Над Карадагом клубочилися густі хмари
7) Від місця упокоєння Макса різко перемістилися в будиночок Тані. Пощастило, вона як раз показувала старі фотографії та ескізи своєї знаменитої свекрухи Ніни Володимирівни Коновалової …
8) В Руках у Тані повоєнний фото …
9) Який був раніше розкішний пляж біля Будинку поета! Ніна Володимирівна з підшефними діточками.
10) А потім насолоджувалися ароматом квітучого жасмину …
11) Квітка жасмину …
12) Пили зелений чай із зібраного на Узун-Сирт лимонника …
13) За Таніни парканом раніше жила моя стара добра подруга Олена Олександрівна Саприкіна, а тепер знаходиться готельний комплекс “Садиба”. Зайшли поспілкуватися з його господарем Ігорем Шептовецкім і його котяра …
14)
15) У “Садибі” Юра виявив знайомого пілота. Шептовецкій несподівано обмовився що Олена Олександрівна і Маша вже приїхали і живуть на сусідній вулиці. А назавтра був мій крайній день тут. Нам не дано вгадати …