Гендерна напрямок лінгвістики (гендер – «соціокультурний конструкт, пов’язаний з приписуванням індивіду певних якостей і норм поведінки на основі його біологічної статі” [Кириліна, Томська 2005]) поступово починає охоплювати методику викладання іноземних мов. Викладачі намагаються перенести на методичну грунт ідеї про гендерну різницю в мові та мовленні. Розглянемо ситуацію з гендерним аспектом в методиці викладання російської мови як іноземної.
Гендер у граматичному аспекті починається вводитися в навчання на початковому етапі. Це виражається в граматичному роді іменників і прикметників, вираженні роду в минулому часі дієслова. Однак гендер проявляє себе не тільки в граматиці, але і на всіх рівнях мови – у фонетиці (наприклад, у виборі форми – Вона симпатична vs вона симпатії-і-ічная), в словотворенні (улюблений – улюблений), в слововживанні (Це смачний пиріг . – Це шалено смачний пиріг. Це та-а-акой смачний пиріг). Першу форму швидше за все виберуть чоловіки, другу – жінки. Що буде, якщо студент іноземець обере жіночу форму? Швидше за все, це викличе певний ефект, так як мова його стане жіночний. А якщо це буде повторюватися неодноразово (що часто трапляється, якщо чоловік навчається викладачем-жінкою), це буде прикладом комунікативної невдачі. Отже, навчання гендерному аспекту має прагматичний аспект. У проведеному нами опитуванні студенти аналізували відображення свого власного гендеру в мові, що вивчається. Так, студентка із США згадала, що вимовляла певні слова занадто жорстко, як її викладач-чоловік. За її словами, слово «так» в її вустах звучало «з солдатською інтонацією». Студент з Іспанії, який більшу частину мови вивчив завдяки своїй російської подрузі, на певному етапі навчання почав замислюватися, який відсоток його промови фемінізованих. Вище означена проблема отримала розвиток у статті А.А. Коростельової [Коростельова 2007] і отримала назву «Синдром Баоюя», по імені героя китайської літератури, вихованого в жіночому суспільстві.
Нами була зроблена спроба розробити спецкурс з гендерної аспекту. Нижче наводимо фрагмент заняття, присвяченого входженню студента в проблему гендерної у мові та мовленні, а також знайомству з маркованим слововживанням.
Так як більша частина матеріалу даного розділу відноситься до стилістичної компетенції студента, викладача варто упевнитися, що студент володіє цією компетенцією на достатньому рівні, щоб відзначати знижену лексику, лайливі слова і т.п. Рівень студентів, на яких орієнтований даний спецкурс – просунутий (починаючи з рівня В2 Європейської системи ALTE). Це пояснюється тим, що студенти повинні демонструвати навички та вміння вільної орієнтації в комунікації російською мовою: розрізняти відтінки сказаного, вміло виражати емоції російською мовою і пр.
На початку заняття викладачеві при оголошенні теми заняття варто підкреслити, що в російській мові є не закони, а лише тенденції гендерно маркованого слововживання. Тобто в російській мові немає чіткого поділу на жіночу та чоловічу лексику, однак деякі слова носій мови з легкістю може віднести до жіночим чи чоловічим. Також, називаючи тенденції, варто відзначити, що вони не виключають того, що особи іншої статі не можуть використовувати ті лексичні одиниці, які ці тенденції описують. Так, чоловікам приписується термінологічность мовлення, однак це не виключає використання жінками в промові професіоналізмів. Крім того, особливості слововживання залежать і від професії фактора мовця: так, з вуст чоловіків, носіїв творчих професій (режисерів, акторів, художників) цілком природно почути гіперболізовану оцінку (якої характеризується жіноча мова), а з вуст жінки, що займається політикою або бізнесом, можна почути велику точність номінації об’єктів і термінологічность, властиву чоловічий мови.
Ввести студента в проблему гендерного аспекту лінгвокультурного існування допоможе уривок з п’єси А. Слаповський, в якому беруть участь три персонажі – Людина, Стілець, і Ліжко. Студентам необхідно простежити, як вони розмовляють, проаналізувати їх комунікативну поведінку. В результаті аналізу буде зрозуміло, що Стілець розмовляє, як чоловіки, а Ліжко – як жінки. Потім звернемося до граматичному роду цих слів. Носії мови без праці розуміють, чому “ліжко” виражає жіночу точку зору на речі, а стілець – чоловічу. Яким чином іноземець може прийти до цього? Якщо вилучити з тексту імена мовців і запропонувати студентові самостійно визначити статеву приналежність дійових осіб, яким чином вони б це зробили? Виходили б вони з понять граматичного роду? Носій мови визначив би це з легкістю. Яким чином даний уривок можна було б перевести на іноземну мову, в якому рід відсутня? Дана п’єса вкрай показова в сфері відображення роду і гендеру в мові. Для носія російської мови кожне іменник, маючи рід, асоціюється з “жіночим”, “чоловічим” або “середнім”.
СТІЛЕЦЬ. Да … Вже вибрав так вибрав …
ЛІЖКО. А в чому справа, власне?
ЛЮДИНА. Ось саме. Ліжко як ліжко. Нормальна ліжко.
СТІЛЕЦЬ. Де твої очі, інтелігенція ти вшиваючи? Смак твій де? Ти бачиш: у мене спинка і ніжки – темною полірування! А у неї? А у неї полірування світла! Як ми будемо разом виглядати, я питаю?
ЛІЖКО. Якщо комусь не подобається – може забиратися. І взагалі, такому стільцю, як ти, – на кухні місце. Та й то пошани багато.
СТІЛЕЦЬ. Ти на себе подивися, шалава! У тебе вигляд самий що ні на є казенний! (Человеку.) Ти її, випадком, не з гуртожитку приволік?
ЛІЖКО. А що ти маєш проти гуртожитку?
СТІЛЕЦЬ. Вгадав! Падла буду, вгадав!
ЛЮДИНА. Гуртожиток. Вірно. Ось як все це виглядає. Ще немає нічого, а вже схоже на гуртожиток. Гуртожиток на одного. Ні, треба було купувати нові речі. Відразу.
ЛІЖКО. А ви самі, вибачте, що – зовсім новий? Ви теж, даруйте, вельми старий. Так що – одне до одного. Та й то подивитися, хто як жив. Я по вашому обличчю бачу, що ви жили нудно, сумно і одноманітно. А я жила повної, насиченою, ураганної навіть життям! Так, я потрапила в гуртожиток. Але не в студентське, я потрапила в гуртожиток ІУРК.
СТІЛЕЦЬ. Чого?
ЛІЖКО. ІУРК! Дивуюся, в якому світі ви живете, не
знати таких речей! ІУРК – це Інститут Удосконалення Працівників Культури. О, це було життя! Кожен місяць – нова людина. Відірваний від побуту і сім’ї. Природно, він хоче відпочити. Вино, жінки, пісні, музика, боже мій, дванадцять років пролетіло як одна мить!
СТІЛЕЦЬ. Повія! Путана! Давалка! Дешевка! Тьху! І ще хвалиться!
ЛІЖКО. А що таке? На мені були щасливі сотні і навіть, не побоюся цього слова, тисячі людей! Чого я повинна соромитися? Я вас питаю!
СТІЛЕЦЬ. Та ні, взагалі-то, якщо розібратися … Може, й так …
ЛІЖКО. Я бачила такі драми і трагедії, що вам і не снилися. Один помер на мені – п’яний блювотини захлинувся, уві сні врізав дуба. Інший, теж уві сні, сигаретку незгашену залишив, матрац тліти почав, він задихається, а прокинутися не може. Так і не прокинувся. Третій сил не розрахував, на жінці загнувся, інфарктнік нещасний … Але це – прекрасна смерть!
СТІЛЕЦЬ. Та вже, звичайно!
ЛІЖКО. Він так і буде скрипіти? Я не винесу! Або він – або я!
ЛЮДИНА. Нічого, уживеться.
ЛІЖКО. Я сказала!
СТІЛЕЦЬ. Ти легше, легше! Господарю видніше. Я у нього раніше, він мене більше любить.
ЛІЖКО. До першої ночі, голубчику, до першої ночі! .. Про що я? Ти мене збив з думки! .. Так! Звичайно, таке життя не проходить безслідно. Мене списали. Я була в шоці! Мене хотіли викинути на смітник. Але мене врятував заступник директора по господарській частині. Він відвіз мене на дачу. О, дача! Який повітря! Яка сім’я! Чистенькі рум’яні діти! Культурні гості! Вечорами всі слухали музику – не попсу яку-небудь, а Баха, Генделя, Дебюссі, Равеля, Чайковського, Шопена, Баха …
(А. Слаповський «Гола кімната»)
На прикладі даного уривка студенти можуть простежити наступні риси гендерно маркованого мовної поведінки:
1. мовна агресія і домінування
2. схильність до використання зниженої лексики
3. підвищена емоційність мови, в даному тексті виражається переважно в особливому слововживанні, фонетиці (достаток оклику інтонацій) і граматично (інверсія).
Після прочитання тексту викладач просить студентів віднести перераховані вище комунікативні характеристики до чоловічому чи жіночому типу мовної поведінки.
Далі більш докладно зупинимося на двох рисах – тенденції до стилістично зниженої лексики (властивої чоловікам) та підвищеної мовної емоційності (властивою жінкам).
Завдання 1. Прочитайте уривок з п’єси. Відзначте, словами якої стилістичного забарвлення користуються Стілець і Ліжко?
Знайдіть стилістично знижені слова (шалава, вошивий, приволік, падла, давалка). Кому вони належать?
Мова чоловіки характеризується більш частим використанням стилістично зниженої лексики.
Завдання 2. Уявіть, що на місці Стула була б Тумбочка. Замініть виділені слова.
СТІЛЕЦЬ. Ти на себе подивися, шалава! У тебе вигляд самий що ні на є казенний! (Человеку.) Ти її, випадком, не з гуртожитку приволік?
ЛІЖКО. А що ти маєш проти гуртожитку?
СТІЛЕЦЬ. Вгадав! Падла буду, вгадав!
СТІЛЕЦЬ. Повія! Путана! Давалка! Дешевка! Тьху! І ще хвалиться!
ЛІЖКО. А що таке? На мені були щасливі сотні і навіть, не побоюся цього слова, тисячі людей! Чого я повинна соромитися? Я вас питаю!
Завдання 3. Чия мова відрізняється більшою емоційністю? Наведіть приклади Емоційна мови. Якими лексичними, граматичними засобами користується Ліжко? Як би на місці героїні сказав чоловік?
(Я в шоці. Яка дача! Боже мій, Боже мій! О!)
Завдання 4. Розкажіть про випадок, який стався з Вами. Використовуйте гендерно марікрованние фонетичні, лексичні та граматичні засоби експресії.
Бурвікова Є.В.