– Ти не розумієш, – надривалася красива дівчина, гублячи сльози в мохіто. – Він зробив найстрашніше, що тільки міг зробити чоловік!
Її подруга флегматично заважала ложкою окрошку. Вона явно не розуміла, в чому проблема. Молодий чоловік прийшов на побачення. Чекав. Почав писати СМС, дзвонити на мобільник. Нервувати і переживати. А потім – ось воно, найстрашніше-то, – плюнув (в душу) і ПІШОВ. Так може бути, не треба було спізнюватися на 3:00?
– Це тому, що ти страшненька! – Не вгамовувалася блондинка. – А мене мав чекати хоч до ранку.
Як говорив Вільям, наш, Шекспір: завіса.
Жінки завжди запізнюються. Це медичний факт. У кожної в шаблонах SMS забитий: «Ой, я скоро буду!» Упевнений, що і російську народну мудрість – чим довше чекаєш, тим більше любиш, – придумали наші пра-пра-пра-бабусі. А не пра-пра-пра-дідуся.
Основний інстинкт будь-якої жінки: випробувати чоловіка. На міцність. Щоб переконатися в істинності його почуттів і намірів. У середні століття лицарі заради володіння прекрасною дамою вбивали драконів, суперників або там, диких кабанчиків. Зараз нам пропонують вбивати час. Заради того ж самого.
І не важливо, через що саме дівчина спізнюється. Чепуриться біля дзеркала або готує заливну рибу. А може бути, у неї ще одне побачення виникло. Важливо, що в цей час вона живе повноцінним життям.
А він тупо чекає. Дивиться, як годинник цокає. Лицарям (а також гусарам і піратам) в цій ситуації теж було б незатишно. Тому що час – набагато більш небезпечний суперник, ніж всі дракони разом узяті. Простіше битися з чудовиськом на вересовому поле, а коли полем битви стає твій мозок … У такі хвилини чітко розумієш: життя надто коротке, щоб витрачати її на обростання мохом. Всі чоловіки в ждательном відмінку схиляються до втечі.
Здогадуюся, що зараз скажуть жінки. Втік – туди йому й дорога. Не пройшов випробування. А чого ви хочете домогтися? Правда чи що думаєте, той хто чекав 3:00 буде хорошим чоловіком? Терплячим і уважним? Та ні, швидше за все він просто ледача людина. Або безхарактерний слабак. Невдаха, якому більше нікуди йти. Таких, знаєте, час не лікує.
Звичайно, жінкам дуже потрібні прелюдії. Особливо в стосунках. Але запитайте будь-якого композитора, та хоч Вагнера, який був майстром найдовших прелюдій – а слабо тригодинну прелюдію написати? Запросто міг би. Але композитори терпіти не можуть, коли люди йдуть із залу, не дослухавши музику до кінця. Тому вони наступають на горло власній пісні і нещадно ріжуть прелюдії (в тому числі і хоральні) з поваги до слухачів.
Дорогі мої, хороші! Ми живемо в епоху катастрофічну точності. Ідея з «чим довше чекаєш» вже не спрацьовує. За час що минув з полювання на останнього дракона дами могли б давно розрахувати – скільки хвилин потрібно, щоб не перегнути палицю. Так поділіться цим знанням один з одним. І запізнюйтесь з повагою до того, хто чекає.
А то ж якщо блондинка ридає в мохіто, то її приятель явно в цей момент глушить щось міцніше. І щастя в цій схемі немає нікому.
Крім виробників спиртних напоїв.
[©]
http://voffka.com/archives/2012/07/10/078216.html