На заняттях було завдання з виявлення типу сприйняття художнього твору.
Конкретно – розташувати чорнові (і чистовий) варіанти притчі Акутагави “Ніч” в порядку роботи автора над ними.
Якщо не вдаватися в подробиці, але за результатами у мене ніби то естетський тип сприйняття із значним ухилом в інверсірованного. Але при цьому в жодному разі не художній.

В змістовну характеристику художнього типу реакції входить здатність, по-перше, оцінити художню досконалість твору мистецтва, по-друге, визначити художньо-естетичну домінанту еталонного тест-об’єкта і, по-третє, «вживатися» в події художньої реальності.

В змістовну характеристику інверсірованного типу реакції входить, з одного боку, переважна орієнтація на «реальний», явний план твори мистецтва, на «белетристичну стилістику» зображення дійсності, а з іншого – відсутність здатності оцінити його художнє гідність, тобто інверсірованного реакція реалізує феномен наївно-реалістичного ставлення до мистецтва.

Естетський тип реакції характеризується переважною орієнтацією на художньо-естетичну домінанту твору мистецтва (поетику, стиль, жанр і т.п.) при відсутності у випробуваного достатніх здібностей оцінити художню досконалість твору, з одного боку, і очевидною відстороненості від його змістовного плану, з іншого .

(Визначення – звідси: http://pedlib.ru/Books/1/0472/1_0472-82.shtml)

Якщо простіше, то художній тип сприйняття – цілісний: і форма, і зміст.
Естетський – форма в першу чергу. Інверсірованного – сенс поза форми.

Виходить ось що. “Естетський тип сприйняття із значним ухилом в інверсірованного” – це форма в першу чергу із значним ухилом в сенс поза форми.
Якщо вам здається, що це маячня, то ви легко знайдете йому підтвердження в моїх відгуках на конкурсні розповіді.