І ось вона йде по червоній доріжці! (Доріжку тільки забули покласти, але уявімо, що вона є) Всі аплодують, якщо ви помітили.)

фотографії не вийшли, тому зробимо вигляд, що це задумка художника.)))

На сцені наша Настасія відчуває себе як риба у воді.)

Вона ще й танцює!

Це профіль. Ніс у неї хороший, майже як у мене, але в мене ще краще.))))))

А це вони чи то збираються співати, чи то вже заспівали. Я забула.)
Вона ще співає, та.)

Поки ми сиділи в жахливому жовтому залі, на вулиці пройшов дощ.
І це добре, тому що дихати там було нічим.
Свіже повітря на всіх подіяв по-різному.)

Потусуватися трохи на шкільному подвір’ї.

Дивись-но, веселяться.))

“УРАААА! Ми дорослі!” – Думають наївні діти.)

Все, відлетіли.

Потім всі почали один з одним фотографуватися.

Настя з кавалером.))

З Любочка.)

Зі мною.)

З однокласниками.

Ще з однокласницею.

Все.
Потім всі поїхали в ресторан.) А я додому пішла.

Черговий етап завершено. Уффф ….

Оформлено за допомогою «Обрамлятора»