Споживання населенням основних продуктів харчування не дотягує до рівня 1990 року
________________________________________
Владислав Жуковський, незалежний економіст для KPRF.RU
Буквально днями Росстат опублікував звіт про динаміку споживання населенням основних груп продовольчих товарів та продуктів харчування, який викликав украй неоднозначну реакцію. На тлі безперервних розмов властей про бурхливий розвиток російської економіки і зростання рівня життя населення реальна ситуація зі споживанням основних продовольчих товарів далека від ідеалу.
Після 35-60% обвалу споживання основних продуктів харчування вчасно реформаторського погрому промисловості та економіки в 1990-і роки за період1999-2010р. відбулося істотне поліпшення кількісних показників споживання домашніх господарств. Однак з цілого ряду основних груп продовольчих товарів споживання населення не дотягує 15-35% до відміток 20-річної давності.
Фото: www.news.ru
За розглянутий проміжок часу середньорічне споживання на душу населення картоплі збільшилося на 5% (з 108 до 113 кг.), Овочів і баштанних культур на 40% (з 74до 103 кг.), Фруктів і ягід на 87% (з 30 до 56 кг.) , м’яса на 40% (з 48 до 67 кг.), молока на 12% (з 220до 246 кг.молочного еквівалента), яєць на 21% (з 217 до 262 кг.), риби на 50% (з 10 до15 кг .), цукру на 13% (з 33 до 37 кг.), рослинної олії на 49% (з 8,8 до 13,1 кг.), а хлібобулочних продуктів менш ніж НА2% (з 117 до 119 кг.).
Безумовно, сам по собі зростання споживання основних продуктів харчування російськими громадянами викликає оптимізм – після 10-кратного стрибка рівня бідності в період ліберальних реформ першої половини 1990-х років сьогоднішнє положення справ викликає позитивні емоції. Однак навіть цей більш ніж значний ріст споживання основних продовольчих товарів і поліпшення раціону харчування населення не повинен вводити в оману.
По-перше, навіть 35-50% приріст середньорічного споживання продуктів харчування населенням Росії виглядає вкрай слабким результатом на тлі того, що за період 1999-2010рр. з Росії було вивезено невосполнимого мінеральної сировини в обсязі $ 2,73 трлн., а накопичені чисті зовнішньоторговельні доходи економіки Росії перевищили $ 1,11 трлн. Однак в силу колосальної майнової поляризації суспільства (розрив у рівні доходов10% багатих і бідних верств населення перевищує 70-80 разів) і концентрації капіталу переважна частина нафтодоларових прибутків осіла в кишенях сировинних олігархів, керівників великих природних монополій і корумпованих чиновників. Ці гроші практично не дійшли до 60% громадян Росії, які отримують заробітну плату в розмірі менше 15 тис. рублів на місяць і віднесених Інститутом Соціології РАН до бідних верств населення, що не дозволило їм суттєво наростити споживання основних продуктів харчування і підвищити калорійність раціону.
По-друге, потрібно розуміти, що в умовах вкрай високої майнової поляризації суспільства переважна частина соціально-економічних індикаторів сильно спотворюється. Згідно з даними Росстату номінальна заробітна плата за період 1999-2010рр. виросла в 8,28 разів (з 1,65 до 18,8 тис. рублів), а реальні доходи населення виросли менш ніж в 3 рази. Однак в умовах, коли 10% населення контролюють більше 60% активів в економіці і близько 50% сукупних доходів (у тому числі від капіталу та підприємницької діяльності), виходить, що доходи вузького кола великих сировинних олігархів і обслуговуючих їх інтереси корумпованих чиновників зросли в 25 -30раз, тоді як рівень життя половини населення Росії виріс менш ніж в 1,5 раза.А з урахуванням невтримного зростання тарифів природних монополій і ЖКГ на 15-20% в рік, подорожчання продуктів харчування і транспортних послуг, а також стрибкоподібного зростання платності медичних і соціальних послуг доходи більшої частини населення (особливо соціально незахищених верств суспільства – пенсіонерів, дітей-інвалідів, сиріт, багатодітних сімей і т.д.) не виросли зовсім.
По-третє, за останні 20 років цілеспрямовано практично цілком і повністю була знищена система ГОСТів, сертифікації товарів і контролю за якістю ввезеної з-за кордону і виробленої на території Росії продукції. Закономірним підсумком самоусунення держави від контролю за якістю ввезеної продукції і напливу дешевого низькоякісного імпорту стало зростання споживання продуктів харчування сумнівної якості і відверто шкідливої для здоров’я продовольства.
По-четверте, навіть суттєве зростання середньорічного споживання основних продуктів харчування на протязі 1999-2010рр. не дозволив вийти на рівні душового споживання базових продовольчих товарів у 1990р. Абстрагуючись від багаторазово зрослої ступеня майнової поляризації суспільства і диференціації доходів багатого і бідного населення (з 6-7 разів до 70-80 разів) за станом на 2010р. обсяг споживання м’яса і м’ясних продуктів громадянами Росії виявився на 10,7% нижче відміток 20-річної давності (75 кг. в1990г. проти 67 кг.в 2010р.), яєць – на 11,8% (297 і 262 штуки відповідно), риби – на 26,5% (20і 15 кг.), а споживання молока не дотягли до відміток 1990р. більше 36,5% – 387 і 246 кг. в молочному еквіваленті відповідно.
З урахуванням багаторазово зрослої майнової поляризації суспільства можна стверджувати, що споживання основних продовольчих товарів 15-20% населення збільшилося в 2-4 рази, а споживання 60% бідного населення не тільки не збільшилася, але навіть знизилося на 50-70% від рівнів 1990р.
Так, безумовно, можна порадіти тому, що за підсумками 1990-2010гг.об’ем середньодушового споживання картоплі зріс на 6,6%, овочів – на 15,7%, а фруктів і ягід – на 60%. Однак потрібно розуміти, що підвищення питомої ваги картоплі в раціоні харчування російських громадян на тлі 36% зниження споживання молочної продукції, 26% спаду споживання риби і 10% зниження споживання м’яса скоріше носить негативний відтінок і свідчить про якісне погіршення раціону харчування і деградації споживчого кошика, що найбезпосереднішим чином позначається на якості здоров’я і продуктивності праці населення.
Більш того, слід віддавати собі звіт в тому, що 60% населення Росії з доходами нижче 15 тис. рублів насилу можуть дозволити собі ці продукти харчування навіть у свята – більше 60% їхнього бюджету йде на оплату послуг ЖКГ, електроенергію самого дешевого продовольства. У той час як споживання фруктів, ягід і овочів головним чином сконцентровано в межах 15-20% найбільш заможної частини суспільства з доходами вище 25 тис. рублів і воно жодним чином не відображає загальну ситуацію з якістю харчування російських громадян.
Крім того, на тлі фактичного руйнування системи ГОСТів, скасування сертифікації товарів і скасування контролю за якістю ввезеної та виробленої продукції більше 70% овочів і фруктів на російських прилавках виявляються або сумнівної якості, або і зовсім небезпечні для здоров’я. Так що радіти кількісному зростанню споживання овочів і фруктів на тлі безконтрольного ввезення китайського низькоякісного продовольства і домінування імпортної продукції на прилавках було б великою помилкою.
2012-05-07