Оригінал узятий у dr_piliulkin в Штірліц знову йшов по коридору … – Юліан Семенович! Ми тут трохи попрацювали зі сценарієм попередніх серій … Ви врахуйте, сцену, де Штірліц зустрічається з дружиною в ресторані, ми прибрали. Ви її можете перенести кудись в наступні.
– Як у наступні? Це ж емоційна сцена, вона нам тут важлива, щоб показати Штірліца, його нелегку працю …
– Так, так, так … Звичайно. Але ви її в іншу серію переставте.
– Ну … я спробую, звичайно …
– І ще. Це дуже довга сцена, вона не несе ніякої дії. Глядач її не витримає.
– Як не витримає? Це ж емоції! Це ж трагедія! Ви уявіть – грає музика, сумна, Штірліц дивиться на дружину, вона на нього … – А раптом актори погано зіграють? Тоді глядачам буде нудно. І взагалі, Лінда Сегер говорить, що все повинно бути динамічно!
– Хто така Лінда Сегер?
– Як хто! Геніальний голлівудський сценарист.
– А що зняли за її сценаріями?
– Ну … в общем-то нічого … Але вона консультувала сценаристів фільмів “Універсальний солдат” і “Нескінченна історія-2″.
– Це погані фільми.
– Не її вина! Зате вона написала книжку “Як з хорошого сценарію зробити великий”. І проводить курси. Три заняття – і ви вмієте писати сценарії. Вам би теж …
– Що?
– Ні-ні, нічого. Так от, Лінда Сегер говорить, що все треба показувати через дію. Нехай Штірліц, наприклад, встає і запрошує дружину на танець.
– Він розвідник. Він не може.
– Але він же чоловік! Він танцює з дружиною Танго Смерті, а потім опановує їй на піані … Ой, немає. У нас же Радянський Союз, нам не можна таке показувати по телевізору.
– Слава КПРС!
– Нехай він просто танцює з дружиною. А потім уриваються бандити і він від них відстрілюється!
– Які бандити? Це третій рейх! Там всюди солдати і поліція!
– Фашистські бандити! Адже у Штірліца є пістолет?
– Звичайно!
– А стріляє він чомусь мало. Навіть Чехов говорив … е … якщо у людини є пістолет в першій серії, то до дванадцятої він повинен намолотити десяток трупів!
– Він не так говорив.
– Але зміст той самий! І ще … Юліан Семенович … ви знаєте, ми звідусіль у вас прибрали Гітлера. І Бормана.
– Що? Як … зачекайте … чому?
– Раптом нас звинуватять у пропаганді фашизму?
– Валіть все на мене, я єврей, мене не звинуватять.
– Ви так гадаєте? Ми ж і самі, але … Ні-ні, ми їх прибрали!
– Але як же … як же без них? Без Мюллера? Без Кальтенбруннера?
– А ми їх просто називаємо “високопоставлені співробітники гестапо”.
– Як?
– А от саме так. “Штірліц йшов по коридору до високопоставленому співробітникові гестапо.” Ми всі під ковпаком у високопоставленого співробітника Гестапо “, думав Штірліц.”
– Це звучить жахливо!
– Зате безпечно.
– Але ж це антифашистський фільм!
– А раптом? Ні-ні, Гітлера ми викреслили. Ви не хвилюйтеся, все вийшло дуже мило. Гляньте, ось кадри із зйомок … тільки нікому не показуйте!
– Це хто?
– Штірліц.
– А чому у нього на голові панківський гребінець?
– Ми вирішили, що так він буде привабливішою для молоді.
– А це що?
– Радистка Кет … вам погано, Юліан Семенович?
– Ні … немає … А чому все знято на тлі сірої стіни? Тут повинен бути розбомблений Берлін …
– Ну … якось не склалося туди виїхати, а декорації дуже дорогі. Ви постарайтеся якось все робити в цій декорації. З різних ракурсів там ставити …
– На тлі стіни? У різних ракурсах? Да … да …
– Це у вас коньяк?
– Ні, валокордин … ви продовжуйте, продовжуйте …
– Ось ще важливий момент. Чому пастор послухався Штірліца? Як він йому повірив? Невмотивовано … літня людина раптом встав на лижі!
– Так адже в попередніх серіях показана вся історія їх відносин …
– Так, але … Розумієте, ми її викреслили. У нас пастор з’являється вже на лижах. Треба пояснити, чому він слухається Штірліца. Може бути, той його шантажує? Або дає гроші?
– Ви з глузду з’їхали! Що ви вставили замість вирізаного?
– Ну … там з’явилося небагато нових ліній … Батьки радистки Кет приїжджають за турпутівкою в Берлін …
– Чого?
– Сімейна тема вкрай важлива в серіалі!
– Але ж війна!
– Путівка була палаюча!
– Геть! Он, подите геть! Я не хочу нічого чути! Я здаю вам сценарій, ви знімаєте що хочете, а я навіть не стану його дивитися!
– Чудово! До речі, ви пам’ятаєте, що за умовами контракту не можете лаяти серіал “Сімнадцять миттєвостей весни”, а також згодні на внесення будь-яких змін і доповнень?
– Я щось придумаю. Повірте. Письменники, вони дуже винахідливі.
– Ну що ви так … ми ж одна команда! Так, до речі, серію ми чекаємо від вас через дві години.
– Але ми домовлялися …
– Дуже треба! У нас гример завтра йде у відпустку, треба все зняти сьогодні. І побільше напруги, побільше! Всі ці довгі коридори, Штірліц ходить повільно … може бути, він буде їздити по ним на скейті? І ще, герої не можуть весь час спокійно розмовляти, глядач занудьгує. Вони повинні сваритися! Лаятися! Істерити! Зайшов Штірліц до Мюллера за скріпками – і закотив істерику!
– А-а-а-а-а!
– Ось-ось-ось! Саме так, саме так …