Доповідь Європейської комісії і думка Анатолія Вассермана про безправне становище росіян в Латвії
На знімку: керівник товариства “Рідна мова” Владмір Ліндерман – активіст визнання в Латвії російської мови як другої державної
Європейська комісія по боротьбі з расизмом і нетерпимістю (ЄКРН) виступила з жорсткою критикою відносно Латвії. В опублікованому 21 лютого доповіді один з експертних органів Ради Європи аналізує виконання рекомендацій, даних ще в 2007 році і констатує, що Латвія практичні не просунулася в розширенні прав негромадян і національних меншин. У доповіді містяться нові рекомендації, повідомляє сьогодні, 22 лютого, портал mixnews.lv.
Зокрема, ЄКРН закликає латвійська влада дати негромадянам право голосу на виборах самоврядувань, автоматично видавати громадянство дітям негромадян, що народилися після 1991 року, забезпечити безкоштовні курси латиської мови бажаючим натуралізуватися.
Як необгрунтовані і дискримінаційні оцінюються обмеження для роботи негромадян в муніципальній поліції. Дискримінацією також названа ситуація, коли працювали в радянський період республіках Закавказзя і Центральної Азії негромадяни не можуть отримувати пенсію за відповідний стаж.
ЄКРН рекомендує скасувати положення про позбавлення муніципальних депутатів мандата за недостатнє володіння латиською, а також створити особливу програму підготовки вчителів для білінгвального освіти.
Занепокоєння у ЄКРН викликає можливість властей відмовляти у відкритті класів у школах національних меншин. Також наголошується, що в Ризі загальне скорочення числа шкіл у 2009-2011 роках в основному зачіпає нелатишскіе школи.
Комісія закликає переглянути Закон про електронні ЗМІ щодо обмежень мовлення недержавною мовою і засуджує спроби почитати пам’ять військовослужбовців Ваффен СС. Будь зборів або ходи, легітимізує нацизм в якому б то не було вигляді, слід забороняти, вказується в доповіді ЄКРН.
71-сторінкова доповідь був прийнятий ще 9 грудня 2011 року, але його публікація затрималася, оскільки латвійська влада приклали до нього свої заперечення.
Європейська комісія по боротьбі з расизмом і нетерпимістю (англ. European Commission against Racism and Intolerance, ECRI) – колегіальний орган Ради Європи (РЄ) з моніторингу расизму, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості з точки зору захисту прав людини та в світлі Європейського комітету з прав людини. ЄКРН створена згідно з рішенням, прийнятому в 1993 році на саміті глав країн РЄ. Комісія складається з експертів: по одному від кожної країни-учасниці РЄ. Основні форми роботи – складання періодичних доповідей по країнам-учасницям РЄ, прийняття загальнополітичних рекомендацій, поширення прикладів успішної боротьби з расизмом та нетерпимістю.
Анатолій Вассерман: «Діяльність влади Латвії треба кваліфікувати як культурний геноцид»
У ході референдуму про надання російській мові статусу державної, який пройшов в Латвії, це рішення підтримали 273 347 чоловік
У ході референдуму про надання російській мові статусу державної, який пройшов в Латвії, це рішення підтримали 273 347 чоловік (821 722 учасників плебісциту виступили проти). При цьому слід мати на увазі, що ще 319 000 чоловік з числа російськомовних «негромадян» не змогли взяти участь в референдумі через свого дискримінаційного статусу.
«Бездоганно демократична» Латвія показала, що демократія – усього лише інструмент узгодження інтересів
Таким чином, незважаючи на те, що політики мовного утиску доброї половини населення цієї прибалтійської країни поки ще не покладено край, очевидно, що російськомовної громаді Латвії вдалося голосно заявити про свої культурні права. Вельми показово, що «безперечно демократична» Латвія показала нам те, про що я писав ще багато років тому: демократія – це всього лише інструмент узгодження інтересів, причому інтересів не всіх підряд, а тільки тих, хто має доступ до цього механізму. Природно, що «демократичні» громадяни, які допущені до процедури узгодження, дбають насамперед про свої інтереси.
Для того, щоб розширити участь людей у цьому механізмі, щоб до нього допустили нові групи людей, кожен раз потрібні дуже потужні рухи з боку недопущених. Згадаймо хоча б, скільки десятиліть знадобилося жінкам на Заході для того, щоб отримати право голосу, і якими насильницькими акціями з їх боку, як це не дивно на перший погляд, супроводжувалася боротьба за право обирати і бути обраними. У даному випадку ми бачимо щось подібне. Ті, хто вже має доступ до механізму узгодження інтересів, намагається, щоб такої можливості не мали інші, тому що, таким чином, один і той же «пиріг» потрібно ділити на менше число «їдців». А те, що, крім інших, цей «пиріг» печуть ще й ті, хто до голосування не допущений, нікого не хвилює.
Без зусиль з боку Росії російськомовні жителі Латвії не знайдуть ніяких прав
Я вважаю, що без зусиль з боку Росії російськомовні жителі Латвії не знайдуть ніяких прав, навіть якщо вони будуть їх найактивнішим чином відстоювати. Однак Росія досі, на жаль, керується не своїми інтересами, а щирою вірою в те, що якщо «лягти» під досить великого «дядю», то він дасть «пиріжок» зі свого столу. І хоча таке наївне уявлення кожного разу спростовується дослідним шляхом, у нього ще занадто багато хто вірить. Залишається сподіватися, що оскільки у нас зовнішньою політикою займається президент, то на прийдешніх виборах є шанси на зміну зовнішньої політики. А ось в якому напрямку вона зміниться, подивимося. На мій погляд, латвійський референдум сам по собі є достатнім вказівкою на те, що зовнішню політику нашої країни потрібно змінювати не в тому напрямку, в якому очікує від нас «великий дядько».
Питання надання російськомовної громаді країн Балтії всієї сукупності прав на збереження своєї самобутності надзвичайно важливий, тому що народ – це мова, якою розмовляють його представники. Відповідно, якщо людям не дозволяють говорити і вчитися рідною мовою, це означає, що вони зникають як народ. Взагалі кажучи, геноцид – це злочин проти людства, причому одне з найтяжчих і не мають терміну давності. Так що, вважаю, діяльність влади Латвії (а заодно і Естонії, а також самопроголошеного Косова) належить кваліфікувати як культурний геноцид – з усіма проистекающими з цього юридичними наслідками.
Серія повідомлень “Гримаси світової демократії”:
Оригінал запису і коментарі на LiveInternet.ru